Путін завалив фронт живою силою, але ЗСУ мають перспективи на двох напрямках: генерал Маломуж про 650 днів великої війни

Читать на русском
Автор
789
ЗСУ працюють
ЗСУ працюють. Фото https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

Українська армія має розробляти свої наступальні та контрнаступальні операції, каже військовий експерт

Російське вторгнення в Україну триває 650 днів. Окупанти активізували бойові дії на сході, намагаючись відтіснити ЗСУ від перетвореного на руїни Бахмута, вибити з Мар’їнки та Авдіївки. На зовнішньополітичних фронтах Україна має серйозні проблеми з підтримкою. Конгрес США вже два місяці не може проголосувати за необхідне фінансування. Розбрід та хитання спостерігається в Європі, де до традиційно проросійської угорської позиції тепер додалися аналогічні від Словаччини та Нідерландів, де до влади прийшли праві сили.

Ситуацію на фронті, а також на зовнішній арені проаналізував для "Телеграфу" генерал армії України, екскерівник Служби зовнішньої розвідки (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж.

Програш України дорівнює програшу всього демократичного світу

"У світі зараз йде стратегічне позиціювання – яким саме має бути закінчення війни в Україні. У США з цього приводу відбувається гостра дискусія серед демократів та республіканців. Останні вимагають конкретні плани та перспективи – щодо війни, раціонального використання фінансів, озброєння, техніки. На це накладається політичний процес – виборча кампанія-2024 набирає обертів уже зараз", – пояснює Микола Маломуж.

На його думку, важливо доносити до США, ЄС, усіх наших партнерів, що успіх України у цій війні – це їхній успіх. Так само як наша поразка буде рівносильна поразці американців та європейців.

"Стратегічно і для США, і для Канади, і для переважної кількості європейських країн (за винятком хіба що відверто проросійської Угорщини та їй подібних) немає сумнівів, що Росія має програти у цій війні. Питання – коли і як", – зазначає генерал.

Частина Заходу, продовжує він, дотримується думки, що це має відбутися протягом найближчих пів року — рік. Частина — що не варто поспішати, краще розтягнути все в часі.

Від того, яка думка переможе, залежить ефективність допомоги Україні з боку США та ЄС, наголошує експерт.

"Якщо переможе перша позиція — нам повинні постачати в рази більше (і швидше) озброєнь, боєприпасів. Щоб на масовість, на яку зробила ставку РФ, закидаючи фронт "живим м’ясом", ми відповідали сучасними технологіями. У рази ефективніше повинні стати і санкції проти країни-агресора, її міжнародна ізоляція", – наголошує екскерівник Зовнішньої розвідки.

Якщо ж наші партнери схилятимуться до другої позиції, на Україну чекають складні часи, попереджає він.

"Я добре знаю керівництво і республіканців, і демократів, і чинне керівництво Держдепу. Вони не бачать альтернатив. Допомога Україні має бути – однозначно! Думаю, дискусія завершиться у грудні-січні. І ми отримаємо або єдиний пакет допомоги (фінансовий, військово-технологічний) ), або низку таких пакетів — через певні проміжки часу. Програш України дорівнює програшу США, — наголосив Микола Маломуж. — І не важливо, хто буде на той момент у Білому домі — демократи чи республіканці. Отже, ставка на те, щоб ми вистояли. А Росія якщо не розвалилася, то суттєво ослабла. Програш України дорівнює програшу всього демократичного світу. Авторитарні режими цим відразу скористаються. І спалахнуть нові конфлікти, які рано чи пізно переростуть у глобальну Третю світову війну".

Як стимулювати Захід

Звичайно, продовжує експерт, нам важлива потужніша підтримка не лише з боку США, а й з боку Європи.

"Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії та Скандинавії, низка країн Східної Європи (та сама Польща) надавали нам серйозну допомогу. Але вже вичерпали певний ресурс, а тому постачають все не так активно, як, припустимо, рік тому. Дається взнаки і внутрішньополітична ситуація, і наш вельми скромний успіх під час наступальних дій… Не вдалося вийти до Азовського моря, не вдалося перебити сухопутний коридор у Крим, не вийшло з деокупацією нових територій на Донбасі. Позиція, що Україна має перемогти на полі бою, після чого можна переводити питання в дипломатичне русло, вже не так превалює, як раніше", – зазначає Микола Маломуж.

За його словами, свій внесок роблять і такі одіозні особи як угорський прем’єр Орбан. Негативними у контексті підтримки України виявилися нещодавні вибори у Словаччині, Нідерландах.

"І якщо Угорщина спочатку була проти надання військової допомоги нашій країні, то тепер правлячі сили у Словаччині та Нідерландах також мають таку позицію. І починають підштовхувати Україну до переговорів із РФ під диктовку Кремля", — пояснює генерал.

На думку Миколи Маломужа, не обов’язково, що політичні сили Угорщини, Словаччини, Нідерландів діють зараз у такий спосіб із любові до Путіна. Просто їхні економічні (тактичні) інтереси зараз збігаються з необхідністю припинення війни в Україні. Хоча б на якийсь час. І вони, наголошує експерт, не надто замислюються, як негативно це може зіграти стратегічно.

"Адже заморожування війни — це просто пауза. А коли вона спалахне з новою силою, що обов’язково станеться, полум’я конфлікту перекинеться вже і на тих, хто зараз, заради миттєвих вигод, бореться за "заморозку" коштом територіальних поступок з боку України, — попереджає генерал. — Нам слід давати Заходу мотивацію, формули. Поясняти, що принесе йому наша перемога. Як мінімум — нівелює загрозу Третьої світової (швидше за все — ядерної) війни. Після чого ми спільно вибудуємо ефективний формат глобальної безпеки (з урахуванням інтересів усіх країн), де агресії на кшталт тієї, що РФ розв’язала проти України, стануть неможливими".

Ідемо в оборону, але…

Характеризуючи ситуацію на фронті, Микола Маломуж погоджується з тим, що місяць тому зазначав головком ЗСУ Валерій Залужний. А саме – що на фронті настала певна рівновага. Що точиться позиційна боротьба.

"Україна на даний момент не може проводити стратегічні наступальні операції, а Росія, схоже, теж не здатна прорвати фронт на тих напрямках, які вважає пріоритетними. Особисто Путін вимагає утримання півдня, дозахоплення Луганської області, захоплення всієї Донецької області, атакуючи і безпосередньо там, і з боку Харківщини (Куп’янський напрямок). Йому потрібно під березневі вибори продемонструвати якісь військові успіхи. Тому фронт закидається ресурсами. Живою силою, вогневими засобами. Тягнуть все, що можна зібрати з усіх регіонів Росії, навіть з Калінінграда", – розповідає екскерівник Зовнішньої розвідки.

Паралельно, продовжує експерт, російська пропаганда активно хитає тему втоми Заходу від війни, невіри самих українців у перемогу, внутрішніх конфліктів у нашій країні. Роздмухуючи ті чи інші проблеми, що реально є, до небувалих розмірів.

"Мета – схилити Київ до переговорів, застовпивши за собою максимум захоплених територій. Домовитися про припинення вогню, про якесь перемир’я. І це вже буде успіхом країни-агресорки та Путіна особисто", – зазначає Микола Маломуж.

Він наголошує, що зараз Україна явно йде у стратегічну оборону.

"Президент відкрито заявив, що нам слід зводити укріплення вздовж усієї лінії фронту. Хоч це потрібно було робити ще до вторгнення ворога – і вже точно після. Та ж РФ, чекаючи українського контрнаступу, активно готувалася в Запорізькій області. "Зуби дракона", мінні поля, потужні фортифікаційні споруди, ешелонована оборона – все це слід будувати і нам. А якщо не робили раніше – точно треба робити тепер", – упевнений генерал.

Мова тут йде, уточнює він, не лише про утримання позицій, а й про створення плацдармів для масового знищення живої сили та техніки супротивника.

"Паралельно треба розробляти власні наступальні та контрнаступальні операції, – вважає експерт. – Є перспектива на лівобережжі Херсонщини та Запорізькому напрямку. Слід постійно намагатися обійти супротивника з тилу, з флангів. Готувати системно резерви, зокрема за кордоном. І в потрібний момент – активно злучити тих, хто має фронтовий досвід, пройшов навчання на техніці натовського зразка".