Війна дронів: що робить Україна, поки росія витрачає мільярди

Війна дронів як елемент російсько-української війни вийшла останнім часом на новий рівень. Безпілотники дедалі частіше використовують не лише для розвідки та коригування вогню, а й як ударні засоби. Україна страждає від нальотів трохи модернізованих іранських Shahed та низки російських БПЛА. Водночас окуповані території нашої країни, а також самої росії теж постійно стають цілями для ударних дронів.

Про особливості війни безпілотників "Телеграфу" розповів керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран.

Протистояння дронів набирає обертів

– Що можна сказати про війну дронів останнього часу? Як вона змінилася, якщо порівнювати з тим, що було рік тому?

– Можемо констатувати, що в Україні народжується війна нового покоління, в основі якої протистояння Сил спеціальних операцій (ССО), дронів та війна в інформаційному просторі (ІПСО та кібервійська).

Якщо дії ССО та кібервійськ не так помітні, то ситуація довкола дронів домінує в усіх сферах життя. Як з нашої сторони, так, на жаль, і з російської. Дрони використовують у всіх трьох просторах (повітря, земля, вода), як на фронті, так і далеко за його лінією. І з кожним днем динаміка "війни дронів" набирає обертів.

Якщо на першому етапі війни БПЛА – це була досить вузька, спеціалізована історія (як правило, цивільні дрони, які виконували розвідку, дорозвідку, коригування), то починаючи десь з серпня минулого року ситуація кардинально змінюється.

Дрони входять в активну бойову фазу, стаючи повноцінними учасниками всіх бойових дій. Нині українські та російські безпілотники активно атакують військову та цивільну інфраструктуру – склади, енергетичні об'єкти, місця розташування військових підрозділів. На жаль, у росії, на відміну від нас, дуже велика лінійка дронів тактичного та оперативного рівня. Окрім горезвісних Shahed, "Орланів" і Lancet ("Ланцет"), у них є багато інших варіантів.

Особисто мене дуже непокоїть прорив у створенні FPV-дронів, якого досягнув ворог за останні пів року. Все це суттєво впливає на характер, динаміку, перебіг бойових дій.

– Чого чекати далі у дроновому двобої України та росії? Які в нас є проблеми?

– Протистояння дронів буде тільки набирати обертів. Зверніть увагу, як діє ворог. Американці та британці розказують, що росіяни спільно з іранцями розпочали будувати у Татарстані завод зі створення БПЛА. У кожному регіоні рф почали за бюджетні кошти відкривати навчальні центри операторів БПЛА. Була ухвалена державна програма з підтримки галузі до 2030 року. Як результат – в коригуванні та розвідці ворог нас майже наздогнав. А на треку, де працюють ударні безпілотники (снаряди, що баражують), ворог нас перегнав.

А що в нас? У нас такого і близько нема. Навіть навпаки, ті ініціативи, які були, держава припинила підтримувати. Зокрема, "Армія дронів" (спільний проєкт Міноборони, Мінцифри, Генштабу ЗСУ, Держспецзв'язку та UNITED24) з березня припинила підтримувати навчальні центри підготовки операторів БПЛА.

І якщо Україна не змінить підхід, мушу констатувати, що у близькій перспективі війну дронів росіянам ми програємо.

– Які вірні кроки щодо використання БПЛА прийняла Україна після широкомасштабного російського вторгнення?

– З того, що відомо, – відбулося спрощення проєктної документації, яка дозволяє постановку на озброєння безпілотників. Принаймні, про це звітувало Міністерство оборони. З відкритих джерел також відомо, що воно стало брати на озброєння нові вітчизняні дрони. І це дуже добре. Але поки що невідомо – скільки їх буде закуплено державним коштом, скільки – поставлено на передню лінію фронта, яка в них ефективність. Але дуже сподіваюся, що це буде кількісне та якісне підсилення Сил оборони України і мої песимістичні прогнози не справдяться.

Ключова проблема – це Китай

– Нальоти т. зв. "невідомих дронів" на росію, а також атаки із їхньою допомогою тимчасово окупованих українських територій стають радше правилом, аніж винятком. Чому росіяни виявилися явно не готовими до таких ударів?

– Повноцінно бути готовими до такого – неможливо. Дрони маленькі, маневрені. У них є добрий захист від радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби. Завдяки цьому ми навчилися добряче давати по зубах противнику, вражаючи російську інфраструктуру. Це дуже добре. Бо впливає і на потенціал армії агресора, і на психологічний стан мешканців рф.

Щоправда, досі невідомо, хто виробник цих дронів. Україна чи наші союзники (які забороняють використовувати їхню зброю для атак території рф). І якби навіть знав, то не сказав би (сміється).

Думаю, з часом стане відомо, які саме дрони атакують рф, хто їх запускає.

– Чи є можливість зупинити постачання іранських БПЛА Shahed росіянам?

– Навряд чи. Попри зусилля Заходу, це важко здійснити технологічно. Ключова проблема – це Китай. Саме через нього та низку інших країн йде "сірий імпорт" чипів та мікросхем до Ірану та рф, даючи можливість виготовляти нові дрони.

Чи можна цьому протидіяти? Навряд чи. В наш час глобального світу протидіяти цьому дуже складно. Єдине, що можна робити, – це знищувати заводи, де виробляють дрони. Недавно, наприклад, Ізраїль завдав удару на території Сирії по заводу, який створював іранські БПЛА. Та й по самому Ірану також прилітає. Очевидно, що Ізраїль вирішує свої завдання, але цим допомогли також нам. Тож подякуємо ізраїльським повітряним силам за це.

– Які країни, крім Ірану, так чи інакше допомагають росії поповнювати її армію дронів?

– Перш за все – Китай. Росіяни можуть купувати у нього дрони, чіпи, мікросхеми. Не обов'язково напряму, китайці не бажають потрапити під санкції. Розслідування демонстрували, що такий "сірий імпорт" йде через Казахстан та ряд інших країн. Якісь компоненти можна купити в Індії, перепродати в Південно-Африканську Республіку, звідти ще кудись, а потім якимось чином це опиняється в рф. І якщо відслідкувати такий ланцюжок ще можливо, то поставити повноцінний блок – ні.

Мільйони доларів на смертельний "трикутник"

– Які кроки влади прискорюють створення української армії дронів?

– Те, що робиться на державному рівні щодо збільшення та розвитку дронів (ухвалення якихось законів, підзаконних актів), є досить ефективним. Парламент послабляє податки, спрощує різні мита, Міноборони ухвалює спрощену процедуру прийняття на озброєння БПЛА. Але це одна сторона. Є й інша, досить тривожна.

– Про що саме мова?

– Держава так і не змогла ухвалити комплексну програму підтримки галузі. На відміну від тієї ж росії, про що казав раніше.

Нам необхідно створити інфраструктуру у трикутнику замовник – виробник – навчальні центри. І цей "трикутник" має бути в кожному регіоні країни. Нещодавно міністр освіти заявив, що не проти, аби в школах відкривали FPV-класи. Загалом ініціатива цікава. Але її впровадження потребує серйозної підготовки. Адже для створення FPV-класів потрібна велика інфраструктура. Окрім дронів, це сучасні комп'ютери, окуляри, пульти, технічне забезпечення та ліцензійні програми.

В Україні понад 30 000 шкіл, а отже нам потрібно мільйони доларів. І це без урахування підготовки професійних тренерів.

Також в Україні приблизно 15 шкіл операторів БПЛА, які можуть забезпечити якісну підготовку. Але зараз всі вони готують військових.

Окрім того, після припинення фінансування цих шкіл Мінцифрою та проектом "Армія дронів", частина з них під загрозою закриття.

Загалом, ідея видається досить перспективною. Але для її впровадження Міністерство освіти має зібрати діючі школи підготовки операторів та разом з ними обговорити це питання.

– Що ще треба передбачити?

– Щоб кожен регіон почав підтримувати фінансування дронів і льотних шкіл. Можна створювати дрони, але без структури льотних шкіл, де будуть навчати операторів, цього замало. За словами віцепрем'єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, "Армія дронів" навчила вже 10 тисяч операторів. Але тут є важливий нюанс. Операторів навчила не "Армія дронів" (вона лише профінансувала цей процес за наші з вами кошти), а 15 українських льотних шкіл.

На жаль, з березня цього року фінансування льотних шкіл з Мінцифри припинили. Це призвело до того, що частину з 15 шкіл зараз закривають. А ті, які ще працюють, значно зменшили потік навчання. Якщо окремі школи навчали по 40 курсантів на тиждень, то зараз – 10-15. Для порівняння, в Центрі підготовки операторів БПЛА "Крук" замість 45-50 тепер навчається не більше 35 курсантів на тиждень. Але ще пару місяців такої роботи – і майже всі такі школи можуть закритися.

Якщо так станеться – хто буде управляти дронами, навіть якщо в нас їх стане дуже багато?

– З чим пов'язане припинення фінансування?

– Мінцифри у липні минулого року оголосило, що в нього є 20 млн на навчання. Ціна навчання курсанта становила трохи більше 2000 грн (і це при собівартості навчання від 5 000 грн). У березні ці гроші закінчилися.

Також "Армія дронів" не виконала перед школами своїх зобов'язань. Нам обіцяли Starlink (не дали жодного) та дрони. За рік роботи дали один маленький Mavic Mini з одним акумулятором.

Нам з колегами дивно, що держава не може знайти кошти на подальшу підтримку шкіл з підготовки операторів БПЛА. Особливо шокує, що це робиться в той час, коли росія масово відкриває такі школи, виділяє мільярди на їхнє фінансування.

Тобто рф почала масово робити те, що робили раніше ми. Ми ж навпаки – втрачаємо навіть те, що маємо. І якщо наші льотні школи не отримають підтримки держави, вже на осінь може статися катастрофа.

І це не питання до Міністерства оборони чи Генштабу. Якраз ці інституції працюють прекрасно. У навчальних центрів – зауваження до роботи Мінцифри та "Армії дронів", на яких покладена функція вирішення державної політики у цій сфері. І поки деякі чиновники не зрозуміло як ділять кошти, у спеціалізованих шкіл вся надія, як завжди, на волонтерів, приватний бізнес та небайдужих громадян.