400 днів великої війни та майбутні наступи: аналіз та прогноз від полковника

У четвер, 30 березня, Україна переживає 400-й день з початку повномасштабного російського вторгнення. Окупаційні війська продовжують активно атакувати сході. Україна готує свої контрнаступальні дії.

Військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов розповів "Телеграфу", що демонструє другий рік широкомасштабної війни та чого чекати на фронтах у найближчому майбутньому.

Владислав Селезньов звертає увагу, що російське керівництво заявляє про готовність воювати до переможного кінця, яким, мабуть, бачить знищення української державності. У цьому сенсі, за його словами, примітні недавні заяви прессекретаря президента рф, кремлівського рупора дмитра пєскова.

"Втім, ми вже пам’ятаємо заяви російської пропаганди про взяття Києва за три дні, а всієї України за два тижні. Але другий рік війни демонструє, що реальність розходиться з ілюзіями країни-агресора. При цьому в риториці роспропаганди, яка так часто б’є у штангу, майже нічого не змінилося, що говорить про те, що в цьому сенсі рф на помилках не вчиться, там досі не можуть розумно аналізувати, опрацьовувати різні варіанти, передбачати ті чи інші події, а це, звичайно, нам на користь. І, зрозуміло, орієнтуватися на заяви різного роду пєскових, скабеєвих та соловйових немає сенсу. Російська пропаганда просто озвучує ті тези, які приємні вуху її головного слухача – путіна. Нічого спільного з реальністю це не має", – пояснює експерт.

Водночас, на його думку, заяви вищого військово-політичного керівництва України, зокрема недавні – міністра оборони Олексія Резнікова, демонструють саме тверезий погляд на те, що відбувається. У тому числі – розуміння перемоги як відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах 1991 року, забезпечення безпеки всіх українців, покарання російських військових злочинців.

"З огляду на повну розбіжність сторін конфлікту в оцінці ситуації, баченні перемоги, жодних варіантів для компромісу, для переговорів на цей момент не проглядається. Відповідно, війна продовжиться. І як уже стало зрозуміло, це – війна не лише ідеологій (демократичної та авторитарної, свободи та тиранії), але й війна ресурсів. У цьому сенсі росія покладається, перш за все, на свої величезні людські ресурси, а Україна – на військово-технічну допомогу Заходу та мужність своїх воїнів", – зазначає полковник.

Щодо ситуації безпосередньо на полі бою, зараз ставка робиться на артилерію, наголошує Владислав Селезньов.

"Звідси – неймовірна кількість снарядів, які вистрілюються за добу. Можливість просуватися вперед дає саме підтримка артилерії та ракетного озброєння. Відповідно, більш ніж актуальний кейс інтенсифікації військово-технічної допомоги з боку наших західних партнерів. Останнім часом активізувалася війна дронів. І розвідувальних, і ударних. Але першу скрипку зараз грає саме артилерія. Яка нам зараз навіть важливіша за авіацію", – вважає експерт.

За словами Владислава Селезньова, наразі триває активне накопичення ресурсів. Росіяни, зазначає він, масово знімають з довготривалого зберігання бронетехніку. Нехай стару, але ще цілком боєздатну.

"Відомо, що її концентрують на території Білгородської області. Відбувається передислокація окупаційних військ на півдні Запорізької області, – розповідає експерт. – Ми теж готуємося. Думаю, тижнів за три-чотири, коли отримаємо необхідне озброєння, коли достатньо просохне земля, українська армія та російська окупаційна активно використовуватимуть бронетехніку. Противник, швидше за все, спробує знову посилити атакуючі дії, ми, зі свого боку, будемо контратакувати".

Полковник не виключає, що український контрнаступ, анонсований із середини до кінця весни керівником Головного управління розвідки Міноборони України генералом Будановим, може дещо зсунутися за датою.

"Все, — наголошує він, — залежить від того, яка буде погода і чи отримаємо ми достатньо ресурсів від Заходу. Президент Володимир Зеленський вже зазначав, що поки що ми не отримали потрібної кількості військово-технічної допомоги, а тому не готові масовано атакувати противника. І це логічно. Наступати без належної підготовки – контрпродуктивно. Це може призвести до серйозних втрат і відсутності потрібного ефекту. На відміну від росіян, ми так не воюємо. Тому – краще пізніше, але – краще", – резюмує Владислав Селезньов.