"росія оскаржити не зможе": ексміністр юстиції про наслідки ордера на арешт путіна

В п'ятницю, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського диктатора володимира путіна та "уповноваженої росії з прав дітей" Марії Львової-Бєлової. В росії вже взялися коментувати це резонансне рішення — першою з цього приводу висловилася Марія Захарова.

Водночас ордер МКС для путіна прокоментували і в Офісі президента України та у вітчизняному МЗС.

"Телеграф" запитав у Миколи Оніщука, колишнього міністра юстиції, доктора юридичних наук, екснардепа, що означає це рішення МКС проти путіна та які воно матиме наслідки для очільника кремля.

— Що все ж таки означає з технічної точки зору це рішення МКС?

— По-перше, що стосується технічно-юридичного компоненту, це рішення матиме значні наслідки. Оскільки країни, які є членами-учасниками Міжнародного кримінального суду в Гаазі, зобов'язані здійснити заходи у випадку, коли путін і Львова-Бєлова будуть перебувати на їхній території (під юрисдикцією цих країн), щодо їхнього арешту.

Що стосується інших юрисдикцій, то це буде можливо, коли вони приймуть рішення визнати легітимним ордер, виданий Міжнародним судом в Гаазі.

По-друге, звісно, важливе суспільно-політичне значення цього рішення МКС, особливо напередодні візиту очільника Китаю Сі Цзіньпіна в москву. З точки зору, як тепер міжнародна спільнота ідентифікує володимира путіна в контексті тих злочинів, в яких його звинувачують.

Думаю, тепер дуже важливо, щоб якомога більше країн приєдналися до визнання цього рішення, у тому числі Інтерпол. З тим, щоб російський диктатор не зміг по суті виїхати за межі своєї країни. Окрім хіба що його сателітів, які добре відомі по голосуванню на Генеральній асамблеї ООН.

— Чи зможе росія якось оскаржити дане рішення про видачу ордера?

— Ні. Наразі не існує таких можливостей. По-перше, як ми знаємо, росія не є підписантом-учасником Міжнародного кримінального суду і не визнає його юрисдикції. Тому такого способу оскарження цього рішення для росії просто не існує. Так як вони не є учасниками цього суду.

По-друге, очевидно, росія буде заявляти, власне, як це вже було, що вони не визнають юрисдикцію МКС. Але навіть і без цієї заяви було зрозуміло, що вони будуть займати саме таку позицію.

Але ще раз наголошую, це в значній мірі зміцнює міжнародну солідарність тих країн, які засудили агресію росії проти України. І можливо, це один з важливих кроків юридичного змісту (характеру) в міжнародно-правовому контексті.

— Яким чином країни, які не визнають юрисдикцію МКСу, зможуть долучитися до визнання ордеру на арешт путіна — потрібні якісь відповідні рішення їхніх парламентів чи урядів?

— Ні, це не потребує ухвалення рішень парламентів. Для цього достатньо процедури визнання рішень міжнародних судів, судів інших країн. Такі кроки, власне, передбачені національними законодавствами і, як правило, стосуються лише таких інституцій, як міністерств юстиції, судів та судової системи як такої. Тобто, це не потребує додаткових якихось рішень парламентів цих країн.