путін догрався? Ексміністр оцінив можливість суду і покарання диктатора завдяки трибуналу
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 15118
Резолюцію Європарламенту з юридичного боку "Телеграфу" прокоментував правник Микола Оніщук
Цього тижня Захід зробив ще один крок в юридичній площині, щоб притягнути до відповідальності путіна і його посіпак за війну й геноцид проти українців. Так, 19 січня Європарламент ухвалив резонансну резолюцію щодо створення спеціального трибуналу.
Що означає цей документ у практичному сенсі, коли запрацює нова структура і чи реально все-таки посадити путіна на лаву підсудних чи навіть стратити, "Телеграф" запитав у колишнього міністра юстиції України, доктора юридичних наук, екснардепа Миколи Оніщука.
"Матеріали досудових розслідувань, що вже розпочалися, можуть використовуватися на трибуналах"
— Як можна оцінити рішення Європарламенту щодо трибуналу над путіним і його оточенням та як реально це допоможе притягнути цих злочинців до відповідальності?
— Перша теза: насамперед це рішення має велике суспільно-політичне значення, оскільки воно само по собі (незалежно від того, якими будуть механізми його реалізації) посилає чіткий сигнал європейській спільноті, українцям, та й усьому світу, як відноситься європейська парламентська спільнота (а значить, народи європейського континенту) до агресії, яку вчинила російська федерація.
Друга теза: попри те, що дане рішення не є обов'язковим для урядів країн Євросоюзу, тим не менш для правничої спільноти, професійних кіл, політиків воно важливе з точки зору самої ідеї створення трибуналу, окремого від Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС), для розгляду воєнних злочинів (що вчиненила росія). Таким чином, ідея стала продуктивною в частині підтримки зусиль професійних кіл та політиків.
— Що ви маєте на увазі?
— Як відомо, є численні звернення професійних асоціацій, у точу числі юристів-міжнародників, щодо створення такого окремого суду.
Тут варто взяти до уваги, що європейський континент з моменту власне створення МКС, на щастя, не мав жодного міжнародного збройного конфлікту.
— А як щодо війн в колишній Югославії?
— Так, були військові дії в тій же Югославії. Але вони не не могли бути ідентифіковані з точки зору права як класичний міжнародний збройний конфлікт.
Тому міжнародна юриспруденція у цьому сенсі (навіть якщо взяти і рішення МКС в Гаазі) не мала досвіду та не стикалася із випадками, коли йдеться саме про відкритий міжнародний збройний конфлікт. Коли, власне, одна держава напала на суверенну територію іншої держави та окупувала частину її території.
Тому такий прецедент посилює мотивацію щодо створення окремого трибуналу для розгляду цієї надзвичайної (з точки зору міжнародного права) ситуації, цього злочину, який вчинила росія проти України.
"Левова частка розслідувань і притягнень до відповідальності перебуватиме в юрисдикції українських судів"
— Скільки часу знадобиться, щоб запустити роботу структур цього трибуналу, як окремої інституції з повноваженнями, прокурорами, суддями тощо?
— Здається, в рамках цієї резолюції була підтримана пропозиція щодо створення органів досудового розслідування злочинів, вчинених рф. Власне, для розгляду цих злочинів і пропонувалось створення окремого трибуналу. Це теж дуже важливо, тому що воно може мати вже практичні наслідки, беручи до уваги, що окремі країни (зокрема Франція, Нідерланди і деякі інші) вже ведуть розслідування на території України. Матеріали цих досудових розслідувань, що вже розпочалися, можуть використовуватися на міжнародних трибуналах.
Резолюція ЄП є надзвичайно позитивним політичним і політико-правовим сигналом. Окрім того, треба мати на увазі, що левова частка розслідувань і притягнень до відповідальності усіх винних у численних злодіяннях, які були вчинені в Україні проти цивільного населення, все ж таки буде перебувати в юрисдикції національних українських судів. Оскільки міжнародні трибунали зазвичай створюються для вищого політичного керівництва, щоб розслідувати і притягувати до відповідальності за злочин агресії.
До речі, потреба створення саме окремого від МКС ООН трибуналу в тому числі обґрунтовується і тим, що цей суд (в Гаазі) не може взяти до свого провадження і розслідування злочин агресії.
— Чому?
— Тому що, відповідно до статуту МКС, він має юрисдикцію стосовно цього злочину лише у випадках, коли обидві сторони міжнародного збройного конфлікту є членами цього суду, тобто ратифікували Римський статут. Ні Україна, ні росія Римський статут не ратифікували. Хоча ми і визнали юрисдикцію цього суду на своїй території постановою Верховної Ради України.
Тому це як раз є важливим аспектом щодо перспективності і доцільності створення саме окремого від МКС трибуналу для розслідування безпосередньо злочину агресії. А як добре відомо, відповідальність за злочин агресії несуть керівники держави і вище воєнне керівництво.
— Чи ми коли-небудь побачимо, що путіна будуть публічно судити і йому призначать якесь реальне покарання, наприклад, у вигляді ув'язнення чи страти?
— Розумієте, міжнародні суди, включено з МКС, не мають юрисдикції на території країн, посадові особи яких притягуються до відповідальності. Тобто така країна має видати цих осіб, щоб забезпечити притягнення до відповідальності у вигляді відбування покарання.
Тому не можна екстраполювати цю ситуацію на сьогоднішню росію. Треба розуміти, можливо, потрібно буде декілька років (або навіть знадобиться більш тривалий строк) для того, щоб російська федерація видала осіб, стосовно яких будуть винесені вироки міжнародним трибуналом.
Звісно, до цього часу наявність таких вироків буде важливим сигналом для всієї світової спільноти. Адже ці особи вже будуть визнані винними у вчинені воєнних злочинів, і вони вже будуть де-юре називатися злочинцями. В юридичному, а не тільки в суспільно-політичному смислі.
Що ж стосується притягнення до відповідальності фізично, то це відбудеться лише за умови, якщо вони (російські злочинці, — Авт.) будуть видані або заарештовані. Наприклад, заарештовані під час перебування на іншій території, не в рамках юрисдикції рф, за відповідним ордером Інтерполу.
— Повертаючись до кейсу колишньої Югославії, то в історії Європи вже ж був прецедент зі Слободаном Мілошевичем, експрезидентом Сербії. Він реально сидів на лаві підсудних в Гаазі в рамках гучного безпрецедентного процесу…
— Так. Але тоді Мілошевича Гаазькому трибуналу передало нове політичне керівництво Сербії. Здійснило його видачу під юрисдикцію МКС в Гаазі у Нідерландах.