Навіщо росіяни атакували американський дрон і дивно окопуються у Криму
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2450
Спікер Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, боєць ЗСУ Михайло Макарук розповів "Телеграфу" про мотиви окупантів та нагальні потреби ЗСУ
Російська атака на американський дрон над Чорним морем сталася невдовзі після появи інформації про те, що в тимчасово окупованому Криму росіяни активно будують укріплення. Противник явно побоюється українського наступу, одним із етапів підготовки до якого стала десята зустріч формату "Рамштайн", що відбулася 15 березня.
Про те, чому росіяни зважилися атакувати американський БПЛА, чого потребують ЗСУ та чому укріплення в Криму – це зовсім не про оборону, "Телеграфу" розповів спікер Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, боєць ЗСУ Михайло Макарук.
- Які висновки можна зробити після ювілейного "Рамштайну"? Що могло залишитися за лаштунками?
- Як правило, 90% рішень, які ухвалюються на "Рамштайні", залишаються за лаштунками. Багато чого дається не публічно. Наприклад, пишуть, що виділили 1,5 мільйона боєприпасів. А яких? Це бувають, наприклад, боєприпаси до великокаліберних гвинтівок або з вольфрамовим наконечником, що пробивають російський БТР.
Такі рішення мають бути в тіні. Що менше всі знають, то краще для нас.
Не секрет, що ставка робиться на бронетехніку, періодично ми дізнаємося про рішення тих чи інших країн передати нам танки Leopard.
Але мене турбує, що йде слабке накачування артилерією. Ми її втрачаємо в боях, вона зношується — і нам її точно потрібно більше. Як і снарядів до неї. Набагато більше.
– Із чим ще у нас проблеми?
– Крім нестачі боєкомплекту, зокрема для мінометів, відчувається гостра нестача транспорту. Звичайного. Позашляховиків, мікроавтобусів. З особистого досвіду скажу — все це "витратники". Як і дрони. Якщо хтось думає, що підрозділ отримав машину і вона там буде на віки вічні, — ні, ні фіга. Наприклад, одне з авто, яке нам пригнали волонтери, проіснувало лише три дні. Просто прилетів снаряд… А ми навіть фотозвіт не встигли зробити…
Мова про елементарні "шасі" для ЗСУ – евакуаційні, медичні авто, так звані "жоповози" (для перевезення особового складу), машини для перевезення боєкомплекту, можливо, мінометних підрозділів, РЕБ (радіоелектронна боротьба), РЕР (радіоелектронна розвідка). Питання досі залишається більш ніж актуальним.
– Не менш актуальною зараз є тема атаки російських винищувачів над Чорним морем на американський розвідувальний дрон MQ-9. Що можна сказати про те, що сталося?
– Абсолютно правильне формулювання – атакували. Навмисна історія. Чому росіяни на це пішли? Бо можуть. Для чого зробили? Дивляться на реакцію США. Поки що вона дуже імпотентна. Втім, все має свої наслідки. І є надія, що наслідки цієї російської атаки на американський безпілотник ми побачимо найближчим часом.
– Про що саме мова?
– Вже давно точаться розмови, що наших пілотів навчатимуть на F-18. І що нам незабаром передадуть МіГ-29. Навряд сотні, але щось нехай буде.
– Що означають відомості про те, що росіяни риють окопи у Криму, максимально укріплюються на окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя, проводять там найпотужніші фільтраційні заходи у пошуках українських партизанів?
– Що окупанти дуже не впевнені у собі. Коли вони розповідають про те, що "росія тут назавжди" (як розповідали, перебуваючи в Херсоні), а самі окопуються — це говорить багато про що... До речі, в тому ж Криму вони окопуються відверто безглуздо. Навіщо будувати укріплення на узбережжі, якщо Україна не має десантних кораблів?
– І навіщо?
- Думаю, йде фінальний "розпил бабла". Тому що вони навіть у Криму почуваються дуже невпевнено. А "розпил" там іде просто грандіозний. Одночасно ці "чорти" натикають по всьому півострові так звані "зуби дракона" — бетонні трикутники. Але ці "укріплення" не працюють! На танк чіпляється елементарний тракторний ківш – і можна йти стрункими рядами. Або в хід йде БРЕМка (бойова ремонтно-евакуаційна машина).
Окупанти посилено риють окопи. Але там, де ми атакувати не збираємось.
Суть у тому, що військове будівництво – це багато зав’язаних у ньому людей. Хтось "підіймає" гроші на лісах (пиломатеріали тощо), хтось на техніці, яка залучена, хтось – на солярці, хтось – не бетонних заводах, хтось – на будівельниках. І всі ніби щасливі. Ось тільки якість таких "укріплень", як і місце їхнього розташування (а відео з дронів — загальнодоступне), м’яко кажучи, викликає безліч запитань.