Росіяни можуть знову піти на Київ, але розуміють, що приречені: Юрій Гудименко про тактику та стратегію кремля

Поки російські окупанти продовжують активні дії на сході України, не вщухають розмови довкола їхнього можливого повторного масованого наступу найближчим часом на інших напрямках.

"Телеграф" попросив співзасновника партії "Демсокира", офіцера ЗСУ і блогера Юрія Гудименка оцінити ситуацію в найбільш гарячих точках фронту і нові загрози від рф

— Цього тижня Тайра презентувала свою благодійну фундацію "Мрія". На подію несподівано завітали і ви. Чим вас зацікавила ця ініціатива волонтерів?

— Я прийшов на презентацію одночасно як друг і як гість. Буду радий допомагати якомога частіше і більше. Звичайно ж, поки що через лікування після поранення я не маю достатньо часу для цього. Але я буду залишатися з друзями всіма силами, якими зможу. На вечорі презентував один з благодійних лотів — доєднуюсь, чим можу.

— Перейдемо до військової тематики. Зараз жваво обговорюється тема можливого повторного наступу росії. Все ж таки, чи піде рф у велику навалу чи вона вже розпочалася на сході України?

— Думаю, що вони підуть ще раз, але не знаю, куди саме. Думаю, поки що вони й самі не знають та не розуміють цього. Можливо, це буде лише Донбас. Можливо, спробують відсікти частину західного кордону. Хоча це не має жодного сенсу. Можливо, навіть підуть на Київ. У них просто немає жодного вибору. Окупанти будуть намагатися якось перехопити повністю ініціативу. Зараз їм це не вдається. Але вони розуміють, що у такому форматі війни, який є зараз, вони (росіяни, — Авт.) просто приречені.

— На чиєму все ж таки боці зараз ініціатива у війні?

— Сказав би, що стратегічно — на нашому. Тактично вони її забрали собі ціною величезних втрат. Але стратегічно ініціатива все одно залишається на нашому боці. Проблема полягає у чому: єдиний варіант протидії нашій армії, який вони змогли винайти, — це, якщо говорити боксерським терміном, то вони перейшли у клінч.

Тобто, умовно кажучи, у нас довші руки, тому що у нас більш далекобійна та більш точна західна артилерія. Очевидно, вся ця новітня зброя, яку нам передають (в першу чергу артилерію), є більш точною, більш якісною. Тому фактично це виглядало (до їхнього переходу до нової тактики) таким чином, що у нас більш довгі руки, і ми їх просто не підпускали до наших позицій, б'ючи на дистанції.

Окупанти знайшли, як їм здається, протиотруту, — вони на нас просто насунулися впритул (кількістю) і перейшли до стрілецьких боїв. Закидають нас "м'ясом" через "вагнерівців". Але це не може тривати вічно. Фізично у них немає стільки людей, стільки бійців. Така тактика може бути тільки тимчасовою. І коли вони зрозуміють (а здається, вони вже почали розуміти, скільки мало часу вони можуть користуватися такою тактикою, перше ніж у них закінчаться люди), то у них не залишиться іншого виходу, як піти в наступ.

— Яким чином можна вирішити ситуацію із Запорізькою АЕС з огляду на безсилля МАГАТЕ?

— Так само, як і інші проблеми — знищити всіх росіян, які заважають. І все. Ми не можемо сподіватися і розраховувати ні на кого, окрім як на себе. Якщо ми будемо розраховувати на інших замість себе, ми будемо залежати не від самих себе, а від ситуації. Нам просто не можна цього допустити.

— Чому все ж таки гальмуються західні санкції проти "Росатому"?

— Думаю, що це навіть не політика. Тому що це якийсь такий параліч МАГАТЕ і пов'язаних з нею організацій, просто через те, що ядерна енергетика завжди була поза військовими діями. Військові ніколи в житті не захоплювати атомні станції.

В МАГАТЕ не знають, як діяти, і ця організація просто, як з'ясувалося, не готова приймати рішення у таких умовах. Вона просто не готова брати на себе відповідальність. Насправді (МАГАТЕ не реагує, — Авт.), як і багато інших міжнародних організацій, які або повністю, або частково, продемонстрували свою нездатність приймати непрості, але важливі рішення.