Китай не хоче повалення путіна, йому вигідна війна: експерт про позицію КНР та саміт G20

Особливих зрушень від дводенного саміту "Великої двадцятки" в Індонезії щодо війни росії проти України очікувати не варто. Адже один з ключових світових гравців — Китай — досі не змінив своєї позиції стосовно посилення тиску на рф і путіна.

Таку думку "Телеграфу" висловив експерт-міжнародник Артур Харитонов, оцінюючи очікування і результати переговорів, які пройшли напередодні між представниками двох супердержав, президентом США Джо Байденом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

Зазначимо, обидва лідери обговорили ситуацію в Україні та виступили проти загроз застосування ядерної зброї на території країни. Разом з тим за підсумками зустрічі президента КНР з лідером Франції Макроном Пекін окреслив свої червоні лінії, закликаючи поважати безпекові інтереси рф та провести мирні переговори між Києвом та москвою.

— Чи змінюється підхід Китаю стосовно війни росії проти України та чи немає якогось зрушення Пекіну в бік інтересів Києва?

— Навряд чи позиція Китаю щодо війни в Україні змінюється. Насправді, я б не сильно гіперболізував і важливість зустрічі лідера КНР Сі Цзіньпіна з президентом США Джо Байденом. Вона насправді досить типова для Америки, для Байдена, який постійно намагається показати своїм виборцям, що ведеться діалог з Китаєм.

Водночас це ніяк не змінює якихось певних позицій. І те, що ми бачимо за наслідками цієї зустрічі в китайській пропаганді, в ЗМІ КНР, то нічого не змінилося. Китай знову закликав Україну сісти за стіл перемовин з росіянами. Власне, вони вимагають від нас поважати російські інтереси і претензії щодо безпеки. І власне в усьому звинувачують НАТО та Захід. Тобто, нічого абсолютно не змінилось. Якісь такі заяви про те, що Китай проти ядерної атаки, знаєте, то росія теж говорить, що вона проти використання ядерної зброї. І що це змінює? Нічого.

Тому я б тут не сильно перебільшував би це все (заклики КНР до миру та зустрічі світових лідерів на високому рівні, — Авт.), і треба розуміти, що це відбувається в контексті загалом певного стримання більш широкого конфлікту в майбутньому. Але це тільки передумова для стримання. Не більше.

— Тобто зберігається певна послідовність Китаю (як і раніше під час, наприклад, сумнозвісних голосувань на Радбезі ООН, на Генасамблеї ООН тощо) та получається, що КНР підіграє зараз саме здебільшого росії?

— Є тут такий подвійний момент. З одного боку так, йдеться про своєрідне вимотування (росії, — Авт.), але вимотування рф не для атаки на росіян. Китай не зацікавлений в тому, щоб окуповувати якісь російські території. Це є міфологія, яка активно поширюється не зовсім, як на мене, свідомими експертами. З другого боку Китаю цікава росія як слабка країна для контролю за її енергоресурсами і отримання ресурсів для власних геополітичних цілей.

— Про що саме йдеться?

— Мова йде, звісно, про (загрозу, — Авт.) війни проти Тайваню. І ризик цього не зникає нікуди. КНР у цьому сенсі така сама, як росія. Що ж стосується зміни якогось режиму в росії, повалення путіна, Китай в цьому не зацікавлений. Китайцям абсолютно добре мати якусь божевільну контрольовану країну, яка буде на себе притягувати увагу Заходу до того моменту, доки сам Пекін готується, знову ж таки, до своїх якихось геополітичних цілей і їх реалізації.

Іншими словами, нинішня росія, війна рф є вигідними для Китаю для Компартії. Таким чином вони думають, що можуть когось обдурити. Звісно, що в це ніхто не вірить. Тобто у Заходу є чітке розуміння, що таке Китай. Водночас вони намагаються відтягнути те, що рано чи пізно станеться. І тут насправді ми бачимо, що Захід не робить висновків із своїх загравань з росіянами. Тому що ще цього року були західні лідери, які літали до путіна зустрічалися з ним, спілкувалися, вважаючи це абсолютно нормальним. Вони також хотіли відтягувати (ескалацію війни рф проти України, — Авт.) і захистити свою квазістабільність.

— Получається, що саміт G20 та зустрічі у верхах що стосуються України, жодним чином не переломлять ситуацію на користь Києва?

— Я б не сказав, що це якось супер райдужно вплине чи щось зміниться, що буде змінена позиція Китаю. Звісно, ні про що не домовилися, про щось історичне, Байден з Сі Цзіньпіном. Не треба думати, щоб для того, аби ухвалити якесь дуже серйозне рішення, їм необхідно вживу зустрічатися на таких майданчиках, як G20. Звісно, що ні. Це більше така собі ілюстрація, що вони поговорили, щось узгодили.

Вони давно один одного знають, думаю, вже років 15-ть. Коли ви знаєте людину 15 років ще з того моменту, коли не ти, ні він не були умовно президентами, то звісно, що це трохи інший рівень відносин. Але це нічого не змінює. Я сказав би, що йде якесь загальне узгодження цієї стабільності, яку хоче Захід і яка нині поки що вигідна Китаю. Але коли зміниться підхід КНР (стосовно війни рф проти України, — Авт.), це питання тільки часу.