Ігор Кондратюк: “В перемовинах з росією проривів не буде, допоки ми не переможемо”

Тиждень, що минає, видався насиченим важливими подіями. Деокупація Херсона, проміжні вибори до Конгресу США, кейс необхідності переговорів між Україною та росією, що активно розгойдується, нові неприємні сигнали щодо зростання загроз з боку Білорусі.

Ці теми "Телеграф" обговорив у бліцінтерв'ю з телеведучим, продюсером Ігорем Кондратюком, який народився в Херсонській області, яку наразі звільняють ЗСУ.

– Ворог драпанув з Херсона, ми продовжуємо наступ. Як ситуація на фронтах, включаючи дипломатичний, може розвиватися далі?

– Мені здається, що все вже більш-менш зрозуміло: 1) ЗСУ поступово, метр за метром, виганяє російських фашистів з України; 2) Захід допомогає Україні зброєю і 3) Захід все більше і більше тисне на росію – санкціями, обмеженнями, покараннями в різноманітних міжнародних організаціях, навіть в культурі та спорті – щоб росія пішла з України. Пункт перший сьогодні дуже яскраво проілюстрований звільненням багатьох населених пунктів лівобережної Херсонщини. Ворог тікає, втрачаючи техніку і особовий склад.

– Чи чекати якихось серйозних проривів у найближчому майбутньому – у ракурсі військовому і переговорному?

– Проривів не буде, допоки ми не переможемо і не вийдемо на наші конституційні кордони. Після цього можливі перемовини з росією щодо виплат репарацій за зруйновані українські міста, села та інфраструктуру.

– На Заході гучніше заговорили про можливість мирних переговорів між Україною та росією. Про що це каже?

– Заходу притаманна наївність щодо відносин України та росії. Особливо це яскраво та печально проілюстровано в’ялою реакцією на анексію Криму. Захід повинен показати своїм виборцям, мовляв, ми робимо все можливе, щоб зупинити війну дипломатичними зусиллями. Але навіть найбільш проросійські налаштовані очільники європейських держав розуміють, що з Путіним говорити немає сенсу: якби він хотів деескалації, він би вже забрав свою армію з України. Тому – не може бути мирних переговорів з росією до виконання тих пунктів, які оголосив президент Зеленський.

А саме: відновлення територіальної цілісності нашої країни; повага до Статуту ООН; відшкодування всіх збитків, завданих війною; покарання кожного військового злочинця; гарантії, що агресія не повториться. Тільки за таких умов. Інакше будь-які переговори стануть спробою Кремля затягнути війну, взяти перепочинок, щоб з новими силами та озброєннями нищити нас.

– Що можна сказати про відомі на даний момент результати проміжних виборів до Конгресу США?

– Демократи показали найкращий результат за останні 40 років на проміжних виборах, коли вони були при владі, сказав Байден. Це означає, що республіканцям не вдалося взяти контроль над обома палатами Конгресу. Це свідчить, як на мене, що: 1) Байдену довіряють, попри колосальні проблеми у США (та й у світі) – інфляція, подорожчання енергоносіїв, війна в Україні, протистояння з Китаєм; і 2) Трампістське крило республіканців "здувається". Навпаки – набирають силу так звані "неорейганівці".

– Що це все означає в ракурсі російсько-української війни?

– Всі американські політики запевняють, що в України залізна двопалатна підтримка. А той факт, що демократи не програли ці проміжні вибори "з тріском", означає, що підтримка буде не меншою, ніж є зараз.

– До Республіки Білорусь продовжують прибувати військові ешелони з рф, там формується спільне – російсько-білоруське угруповання військ. Чи є ймовірність повторного нападу на Україну з теріторії Білорусі? Чи готові ми до цього?

– Ніхто не може оцінити величину цієї ймовірості. Наша армія (ТрО, зокрема) дуже сильно наростила присутність на кордоні з Білоруссю. І запевняє, що ситуація лютого-березня не повториться. Я їм вірю, бо маю докази присутності наших на північному напрямку від знайомих.

– Чи може статися так, що Білорусь спалахне зсередини?

– Хотілося би, звичайно. Вона колись таки спалахне. Що стане тому причиною – смерть бульбофюрера Лукашенка, події в Кремлі чи таки повстання білорусів проти самозваного диктатора Луки, – невідомо. Але щось таки точно буде. Поживемо побачимо. Будемо оптимістами, щоб таким тригером не стало вторгнення білоруської армії в Україну.