Депортованих до росії українців змушують свідчити проти ЗСУ та приймати громадянство рф, - волонтер

З початку повномасштабної війни росіі проти України окупанти почали масово депортувати українців до рф. Зокрема, за повідомленнями Офісу Уповноваженого з прав людини, вже вивезли понад один мільйон українців. З них близько 200 тисяч дітей. Але точну цифру зараз назвати складно, адже людей продовжують вивозити щодня. Після "депортації" українці потрапляють у так звані фільтраційні табори, де панує повна антисанітарія і немає жодних умов для нормального знаходження. Там їм влаштовують допити співробітники ФСБ, інколи відбирають документи та відправляють в росію. Переважна більшість українців хоче вибратись з росіі на рідну землю чи в Європу, але робити це вкрай важко, особливо, якщо у людини немає документів. Цією допомогою займаються деякі волонтери з росіі та України, які вивозять українців в Європу до того, як їх змусять прийняти програму біженця в росіі.

Одна з таких — українська акторка Владислава Гаврилюк — на початку війни вона втратила домівку — її будинок знаходився неподалік Житомирської траси, де тривали запеклі бої. Пізніше Владислава з дітьми опинилась в Польщі, звідти й розгорнула свою волонтерську діяльність. Про неї, а також, про спроби вирішити ці проблеми з профільними відомствами в Україні, вона і розповіла "Телеграфу".

- Як почалась твоя допомога депортованим українцям?

- Мене підштовхнула моя особиста історія, і те, що згорів будинок, і що я сама залишилась без документів. Ще історії друзів. Мій знайомий Данило загинув на "Азовсталі", і для мене це стало шоком. Якось вночі після його загибелі я прокинулась і згадала слова Данила: ми тут стоїмо за вас, за ваших дітей, щоб ви далі несли код нації. Але от ті, за кого вони стояли, в більшості були депортовані до росіі. Я десь в ті дні побачила у Фейсбуці пост українки про те що її маму депортували до росіі. Вона просила про допомогу. Я відгукнулась, хоча особливо контактів якихось у мене на той час не було. Тільки було розуміння, як виїхати до Талліну. Колись я знімалась там у фільмі, тому знайшла в Естонії знайомих і змогла побудувати маршрут. Потім вийшла на волонтерів з росіі, які якось допомагають. Хоча я усвідомлювала, що "хороших" росіян не існує. Вони стануть хорошими тільки після конкретних кроків, наприклад, перезахоронять наших людей. От те що робили німці після Другої світової війни.

Але все ж дехто з них дійсно допомогає зараз українцям в росіі. Є велика мережа волонтерів, яку заснував художник з Петербурга. Вони себе позиціонують не як політична організація. Тобто не обговорюють хто в кого стріляв, хто руйнував будинки. Це все через те, щоб організація довше існувала. Якщо ФСБ дізнається, що є якийсь політичний нахил, то таку організацію починають пресувати. З останнього, що розповідав цей художник, що ФСБ вивело його колегу в ліс, і почало погрожувати розправою з його дітьми.

Але в мене є питання, звідки ця організація бере кошти. Тому що в місяць на всю допомогу в них йде до 100 тисяч доларів.

- А на що саме йдуть кошти?

- На утримання українців, яких вивезли з Маріуполя та інших міст — Харкова, Донецька. Частина людей, які потрапляють в табори тимчасового перебування в росіі, отримують від них койко-місце в якомусь гуртожитку. Їжі, води, одягу немає. Це все лягає на плечі волонтерів. А в більшості українці туди потрапляють без нічого — без грошей, речей та документів. І вони там знаходяться в ненормальних умовах.

Зараз волонтери мені пишуть, що грошей на утримання вже немає.

От є родина одного українця, Олександра, ми його витягнули з одного з таких таборів, в них семеро людей, і забезпечувати їх немає за що. Один знайомий з Німеччини має російську картку і з неї трохи грошей перекинув на картку в росію, щоб хоч якось їм допомогти.

В цих таборах українці можуть бути, якщо планують прийняти статус біженця і громадянство. Якщо вони погоджуються на таку програму, то їм пропонують десять тисяч рублів від держави.

При цьому, вони мають йти на допит та підписати документи, що саме українські війська розгромили їхні домівки. Після цього росія приймає рішення, в який регіон їх висилати. Тих, хто з Маріуполя, більшою мірою направляють в селище Врангель — це Далекий Схід. Хоча багато таборів взагалі засекречені. І для українців там взагалі немає жодного притомної інформації про те, що вони можуть вибратись в Європу. Люди дізнаються про це через треті руки. Все влаштовано так, щоб українців там залишити.

- А як взагалі відбувається цей виїзд до Європи?

- Є виїзд через Латвію. Люди, які можуть виїхати, звертаються до чату, який спеціально розроблений одним з волонтерів. Там є ціла мережа людей, які якось намагаються допомогти. Наприклад, є українець Віталій, який перевозить людей, і хоча він хотів поїхати з росіі, але не може, бо вирішив допомагати з транспортуванням до кордону.

З кордоном інше питання. Тим, хто без документів неможливо виїхати. Остання така історія в мене — про жінку з дочкою, в якої немає паспорта. Тобто дочку не випускають з росіі. Я зверталась до консула в Талліні, але він написав, що ви можете приїхати, зробити запит на документи, але має бути дочка особисто. Врешті решт в росіі їй видали довідку, яка підтверджує її особистість. І вони по цій довідці поїхали до Нарви, це перетин з Естонією. Там попалась нормальна зміна і їх випустили.

Інколи волонтери самі їздять по таборах і пропонують допомогу. Бо в деяких місцях українці не те що без нічого сидять, а взагалі, під охороною.

Я так розумію, що путін своїм собакам дав наказ якомога більшу кількість українців залишити в росіі та розселити. Але коли їх починають розподіляти по глибинках, то все забезпечення лягає на місцеву владу, яка потім рада позбавитись українців. І навіть вже в Нарві починають пропускати по перепустках, чого два місяці назад неможливо було уявити.

- А документи в людей в росіі відбирають? Чи вони одразу опиняються без них? Бо ти мені розповідала, що бували випадки, коли люди після пожеж йшли пішки з Маріуполя, щоб вибратись…

- Більшість людей евакуювали автобусами рятувальників так званої "ДНР", але були такі випадки, коли люди йшли пішки. Хтось втратив документи при пожежі, а в когось документи вкрали в таборах. Або в фільтраційних таборах, якщо людина не сподобалась перевіряючому, то її документи могли розірвати. Силовики знають, що з цим потім є проблеми. І взагалі їм там влаштовували погані умови, наприклад, в таборі в Тихвіні (Ленінградська область РФ — Ред.).

- А які там умови взагалі?

- Дитяча кімната, наприклад — це дерев’яна пофарбована підлога, немає жодного килима, вікна роздовбані. Лавки, телевізор і два самокати. З чого є варять супи, макарони їдять. Роботу пропонують тільки тим, хто прийняв програму біженства. В яку вже включено отримання громадянства рф. Потім вони їх направляють в окремі далекі регіони й влаштовують працювати.

- А як відбуваються допити? У ФСБ, у слідчому комітеті?

- Основний меседж, який намагаються вибити, що українці постраждали через дії української армії. Можливо, таким чином готується підґрунтя для того, щоб судити хлопців з "Азову". Хоча росіяни завжди знайдуть, як отримати потрібну їм інформацію.

- А скільки приблизно людей вам вдалось вивезти за цей час з росіі?

- До мене вже звернулись близько 500 людей. Все почалось з тієї першої родини. Я тоді зв’язалась зі знайомими акторами в росіі, з якими колись знімалась. Вони знайшли гроші й так почали вивозити. Хоча траплялись різні люди. Подекуди, навіть в церквах казали українцям: навіщо вам кудись їхати, залишайтесь тут.

Коли я написала пост, що допомагаю таким українцям, то мене просто завалили повідомленнями. А в організації волонтерів в росіі кожного дня десь до тисячі заявок. Останні дні побільшало людей з окупованих територій.

Особлива проблема — це люди, які опинились без документів. Вони настільки у відчаї, що деякі вже хочуть повертатись до Маріуполя.

- Чи мала ти контакти з українською владою щодо цього питання?

- Я відповім спочатку прикладом. Днями я спілкувалась з хлопцем, у якого мама й жінка опинилась в Таганрозі. В жінки документи є, в мами — ні.

Мама надіслала своїй онуці довіреність, щоб відновили документи в Харкові. Онука пішла в ЦНАП відновлювати документи бабусі. Тобто можливість щось зробити є. Якщо б, наприклад, родина Олександра, про якого я розповідала на початку, надіслала документи на нього в консульство Талліну, і там би дозволили ці документи забрати, то він би поїхав і зробив це.

Але за цей час жодних інструкцій від влади, що робити українцям там, немає. Доводиться шукати шляхи самим. Чи мені треба тим людям запропонувати вибратись лісами через Білорусь?

- А з нашим Міністерством закордонних справ ти мала контакти?

- Спочатку я звернулась до відділу СБУ, який працює з цивільними полоненими. Там мені сказали, м’яко кажуч, "відвалити". Що це не наша тема.

Потім я знаходжу через Анну Коваленко (ексголова чернігівської ОДА) контакти в МЗС. Там сказали, що працюють над варіантами вирішення. Один з них — розробити в Дії посвідку особистості, яку можна роздрукувати, щоб на кордоні з росією могли туди ставити печатку. Але досі цього немає.

Другий варіант — бланк, який хотіли розробити в МЗС, щоб люди його завантажували на сайті та з ним намагались перетнути кордон. Цього теж немає.

Третій варіант — організація Human rights watch. Вони уповноважені такими справами займатись. Можна було б зробити базу з людьми, які в росіі й хочуть відновити документи. Але росія в себе заборонила їхню діяльність. Тепер дозволено працювати тільки Червоному хресту. Та це має бути домовленість з росією, тобто це означає якісь перемовини. Адже хто дозволить в росії офіційно роздавати паспорти українцям?

А ще мене дехто в СБУ вже почав звинувачувати, що так в Україну нібито можуть потрапити диверсанти або "ватніки". А хто як буде визначати "ватнік" людина чи ні?

Так, були випадки, коли ми витягали звідкись з-за Уралу українців, привозили до Європи, а вони виявляються "ватніками", які підтримують "русскій мір". Просто вони не отримали в росіі те, що хотіли.

Інколи й росіяни зараз "під шумок" намагаються змінити громадянство. З Криму люди їдуть. Особливо, у Вірменію. І хочуть українське громадянство.

- Але, якщо у людини було громадянство України, але він "вата", то що його тепер не пускати в країну?

- Річ у тім, що людям навіть інформацію не передають, як їм діяти якщо вони опиняються там. А це б дало надію, що людей не кинули.

- Тобто все на плечах волонтерів?

- Так, при чому, точково. Завдяки контактам, які хтось десь дає. До тебе звернулась, ще до когось, і так воно і працює. А має бути система, буклет, телефони.

Як варіант, якщо в когось з родини залишились документи, а в інших вони згоріли, зникли, і це можна довести, давати тій людині можливість передавати довіреність на відновлення документів, зокрема, в тому ж консульстві в Талліні.

Якщо ні в кого немає документів, то треба дозволити робити звернення в письмовому вигляді на Київ з заявою на відновлення документів. Надсилати їх в електронному вигляді хоча б. А поки немає жодного механізму.

- Ти зараз маєш можливість передавати гроші, щоб якось підтримати тих людей?

- Я не можу їм висилати долари та євро, тільки рублі. Міняються на рублі й на картку, яка є у цих депортованих з України, надсилаються кошти. Я думала робити фонд на утримання цих біженців, але дешевше було б дати людям можливість звідти виїхати.