Путін потрапив у власну пастку, все буде залежати від однієї битви, - радник голови МВС Денисенко
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 35489
Найближчим часом ситуація на Донбасі може загостритися
Ключова задача володимира путіна на 2022 рік — це СРСР 2.0, і він буде робити для цього все належне. Таку думку в інтерв’ю "Телеграфу" висловив радник міністра внутрішніх справ та директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. Також, він розповів що робити зі зброєю, яку масово роздавали українцям на початку війни, та чи потрібно дозволити чоловікам призовного віку виїзд за кордон.
— Розвідки світу кажуть, що путін може піти на заморозку війни. Чи можливо це і що треба зробити, щоб цього не відбулось? Адже для України саме такий варіант є неприйнятний.
— Після виступу путіна на 9 травня, можна вже говорити про те, що про жодну заморозку війни або переговорний процес він не думає.
В цій промові він сказав одну важливу фразу: "мы воюем на своей исторической земле". По суті, він сказав, що це його "освободительная" війна й він не збирається на сьогодні з неї виходити. Станом на зараз путін буде пробувати робити ще один ривок, а от коли цей ривок не вдасться, вже після цього можна говорити про натяки на переговорні процеси в модальності заморозки або її відсутності.
— Що ви маєте на увазі під фразою "піде на ривок"?
— Велика битва за Донбас та спроба його оточення.
— Взагалі плани путіна по захопленню України, відновленню СРСР — провалились, це вже точно можна казати. Але він дійсно не відступає й не може визнати свій програш, використовує газову війну, загрожує ядерним ударом, робить певні кадрові ротації. Якою тоді може бути його стратегія далі?
— Щось прогнозувати без результатів битви за Донбас дуже важко. Результати стануть точкою біфуркації (зміни режиму роботи встановленої системи, — ред.), після якої ми зрозуміємо напрям, по якому буде рухатись і світ, і путін. Але в психології росіян як нації, закладений важливий момент — вони ніколи не визнають поразок, вважають, що вони переможний народ. Це великий комплекс нації. Вони навіть свої поразки завжди видають за перемоги. Роблять героїзацію програшу.
Від планів відновити Радянський Союз ніхто не відмовився. Ключова задача путіна на 2022 рік — це СРСР 2.0, і він буде робити для цього все належне. Наприклад, ці пам’ятники бабки з червоним прапором, які почали ставити по всій росіі, для них дуже важливий символ цього відродження. В них нічого не вдасться, це зрозуміло, але вони продовжать жити в цій парадигмі.
— Щодо Донбасу ще. Наскільки реалізація сценарію путіна там може відбитись на подальшому форматі війни та ситуації в Україні взагалі?
— Я думаю, що йому там нічого не вдасться. А по-друге, вони взагалі не розуміють, що робити з окупованими територіями. В них є дві концепції: приєднання до росіі, тобто анексія, і створення умовних "ХНР", "ЛНР", з подальшою їхньою інкорпорацією до оновленого СРСР. Яка концепція переможе — поки сказати дуже складно. Противниками анексії є ряд впливових людей в росіі на чолі з Патрушевим. Вони говорять, що як тільки ми (росія — ред.) це зробимо, то втратимо люфт для перемовин. При чому, не тільки з Україною, але і всім цивілізованим світом. І, теоретично, навіть з Китаєм, бо він через історію з Тайванем, завжди буде виступати за територіальну цілісність будь-яких країн.
— Росіяни в цій війні часто використовують тактику "випаленої землі" — так було у Волновасі, Ізюмі, Маріуполі. Зараз у рф говорять, що хочуть приєднати Маріуполь. А наскільки самі росіяни сприймуть такі приєднання до складу рф?
— Соціологія говорить про те, що 40% росіян готові підтримати приєднання цих територій до росіі. А це висока підтримка. Але зараз остаточно вони до цього не готові. До кінця року буде приблизно 2 млн безробітних. Це прогноз Блумберга. Падіння ВВП — близько 10%. Грошей на відновлення Донбасу немає і ближче до осені там почнуться крики: навіщо нам годувати Донбас? Для російської влади це великий виклик, що з цим робити, наскільки я розумію, вони не знають. Тому й залишається підвішеним питання, що робити з цими територіями.
— Було дуже багато прогнозів щодо 9 травня, і зокрема, про оголошення масової мобілізації, і про оголошення офіційної війни, замість цієї "спецоперації", але цього не сталось, чому?
— Росіяни не хочуть воювати. Вони хочуть дивитись на війну в телевізорі. 20 років вони чули, що на "потужну армію" витратили трильйон доларів і вони не розуміють, чому ж вони мають у цій війні помирати. Але тут є ще важливий момент: сам путін дотичний до того, що росіяни не хочуть воювати. Тому що у рф є неписаний суспільний договір, згідно з яким, влада забезпечує гордість нації через "вставание с колен", дає таке собі благополуччя, а народ за це говорить, що не буде виступати проти влади. Така адаптивність зіграла з путіним злий жарт. Росіяни кажуть, що ок, ми вдаємо з себе дебілів і не бачимо, що відбувається війна, але натомість ти нас хочеш змусити йти воювати. А це порушення суспільного договору, який путін їм вкладав у голову протягом 20 років. Як і направлення строковиків на службу в Україну. Для нас порушення цього балансу — великий плюс.
— Зараз ми бачимо, як змінюється стратегія Заходу щодо допомоги Україні. Українці продемонстрували героїчний опір, що й стало причиною змінення стратегії. Але певний час в адміністрації Байдена дотримувались думки виключно про економічний розвал росіі. На вашу думку, як саме розвалиться росія і яка роль України в цьому?
— Щодо економічних санкцій проти росіі, то навіть, якщо буде введено ембарго на енергоносії, то росіяни відчують певне погіршення життя лише в жовтні-листопаді. А реальні економічні проблеми, в разі серйозного введення ембарго, вони відчують приблизно через рік. Тому у путіна є достатньо великий часовий люфт.
Ще більш серйозні проблеми в економіці з’являться не більше, ніж за 3-5 років. З цієї точки зору говорити про економічний розвал росіі дуже рано. Крім того, для такої країни як росія, одного розвалу економіки мало. Повинна бути ціла сукупність факторів. Росіяни повинні заявити, що вони не довіряють цій владі, а цього наразі не спостерігається.
І третє — обвал моральних скрєп. І зокрема, щодо гордощів за армію свою. А це все тільки по початкових стадіях. І останній фактор — неправильні державні економічні рішення, які погіршують внутрішню ситуацію. Але все це не буде мати жодного значення, якщо не буде ослаблення керівної ланки держави та ролі ФСБ. От якщо все це відбудеться, то можемо казати про початок розвалу країни.
Але важливий момент, про який ніхто не хоче казати: розвалити росію можуть тільки росіяни. Хоча поразка російської армії в Україні, дійсно може стати каталізатором таких процесів.
— А якими можуть бути маркери остаточної перемоги України у цій війні?
— Я не буду точно казати, що ми в цьому році відновимо кордони, які існували з 1991 року. Для мене маркером перемоги буде те, що путін буде змушений йти на переговорний процес на умовах, які на той момент будуть вважатись прийнятними саме для України. Які це будуть маркери на той момент, я думаю, зараз відповісти ніхто не може.
— У суспільстві точаться дискусії щодо кримінальної відповідальності чоловіків, які незаконно перетнули кордон після 24 лютого, навіть зареєстровано два законопроєкти. І взагалі наростає градус щодо питання виїзду чоловіків за кордон. Як розбиратись з цією проблемою надалі?
— Є певні професії, є вичерпний перелік, де чоловіків можна відправляти закордон. В усіх інших випадках це неправильно.
— Які саме професії?
— Наприклад, далекобійники, водії бензовозів, моряки в деяких випадках. Це повинен бути чіткий перелік з чітким розумінням, хто і на скільки їде.
Не забуваймо, що після війни ми зустрінемось зі страшною демографічною кризою. Вона вже є і буде ще гірше. Виїхали понад 5 млн людей. Серед них — не менше 2 млн дітей. Тобто через 10-15 років криза погіршиться, коли всі ці діти залишаться закордоном. І це одне з найбільш важливих питань щодо відновлення країни, які потрібно зараз підіймати та моделювати. У нас будуть цілі міста, куди люди не повернуться. Тому легковажити й казати, що хай всі їдуть, а потім повернуться, не треба. Бо це міф.
— На початку війни українцям було роздано багато зброї, зокрема, силам територіальної оборони. Як діяти державі після війни, оскільки точно не всі захочуть повертати зброю. Чи буде легалізація?
— Тут рішення повинна прийняти Верховна Рада, але я вважаю, що легалізація потрібна. Забрати зброю буде дуже важко. Але нам потрібно вже зараз думати, як правильно її легалізовувати. Після війни, як і після будь-якого конфлікту, з’являється багато бандформувань, які будуть використовувати зброю. Тому легалізація повинна пройти дуже розумно. З іншого боку, треба вже зараз думати, як боротись з бандитизмом і це одна з задач, якими займається МВС.