Путін слабне і не може визнати, що в Україні в нього все пішло не за планом - голова асоціації політичних психологів

Вже 11-й день українські військові відважно відбивають російську агресію, але досі у багатьох не вкладається в головах, як кривавий диктатор володимир путін наважився на вторгнення, чому його продовжують підтримувати в росії, і як все це можна припинити.

Глава асоціації політичних психологів України, соціальний психолог Вадим Васютинський у розмові з "Телеграфом" поміркував, чому війна з Україною вже стала великим програшем для росії, що може принизити путіна, і чому його дії досі підтримує така велика кількість росіян.

— Про психічний стан путіна зараз багато говорять, зокрема, і з його останніх виступів видно, що він нервує. Що ви можете сказати як спеціаліст?

— Наприклад, на відео, де він розмовляє з жінками, робітницями "Аерофлоту", він почувається дуже впевнено. Він у ролі месії. Він розуміє, що від них жодного опору не буде.

Треба розуміти, що у нього сильна паранояльна складова у психіці, а параноя — це спотворене зображення дійсності. Також, у нього манія власної величі, тобто, "я і є росія". Люди, які виросли в такому середовищі як він, мають багато комплексів і шукають можливості бути дотичними до якоїсь великої ідеї. В нього велике внутрішнє его. Тому він вважає, що його трагедія — це трагедія всього світу.

Важко сказати, чи планував він стати месією, але якщо вже так сталось, то він почав направляти всю свою енергію у цей бік. Він, як сам вважає, має врятувати росію і весь світ, але тільки за умови, що це буле світ, який обожнює росію. Він вважає, що не повинно існувати світу без росії. І це центральна ідея його особистості. Велика росія на чолі з великим путіним

— Тобто, це вже психічний розлад?

— Є таке поняття як мала психіатрія. І вона вивчає не психічні хвороби, а прояви особистості, які схожі на психічну хворобу. Так от у путіна саме такий стан психіки: він психопат, соціопат і у нього сильна параноя. Аналогія — Ленін. Що заради якоїсь великої ідеї, можна пожертвувати мільйонами людських життів. Така ідея була і у Сталіна, Гітлера. Путіну не шкода ж не тільки українців, йому не шкода і росіян.

Він не може визнати реальності, яка суперечить його переконанням.

— А зараз реальність суперечить його переконанням?

— Показовий його виступ на днях, де він перелічує заслуги російських солдатів, як Левітан. І час від часу повторює, що операція йде за планом. Тому що насправді явно є провал, і нічого не йде за планом. І найбільш болісна ознака цього — це трупи солдатів. Тому що і Крим і Донбас обійшовся росії малою кров’ю. А зараз крові більше. І він перед самим собою не може визнати, що щось йде не так. Тому він змушений перекривати це такими патріотичними завиваннями. Хоча сумнівів в ньому вже багато. Я думаю, що в глибині душі він не впевнений у собі, але люди такого типу, зі "шпани", з раннього віку маскують самовпевненістю, зухвалістю.

У другій частині виступу він каже, що в Україні нацисти, і він це каже впевненим голосом адже свято в це вірить. Що ми тут під владою фашизму, оболванені, і тому він повинен звільнити братній український народ.

В ньому прориваються елементи розгубленості. Але дуже придушеної. Тут є дві причини: перша — він слабне. Є натуральна старість, яка підходить, сили на те, щоб стримувати високий фізичний та психологічний тонус дедалі менше, а коли так, тоді слабне його контроль над психікою, який він напрацював з дитинства. І починають лізти його комплекси, зокрема, імперські. І друга причина — коли є стресова ситуація. Якби все йшло так, як він хоче, то це б його так не дратувало.

— Ви вказали, що йому важливо, щоб росію визнавали у світі, що світ без росії не повинен існувати. Але зараз бачимо, що майже весь світ засуджує росію, росіяни масово йдуть з країни за останні дні, це може змінити його тактику, враховуючи структуру його психіки?

— Він буде стояти на своєму майже до кінця. Я думаю, що його найбільш вразливе місце — це публічне приниження. Або його самого або росії. А для нього це майже те саме. І це ті речі, на які він не вміє реагувати адекватно. Він думає, що всі хочуть знищити росію і це дуже відповідає їхньому менталітету.

— А що може зламати їхню впевненість у своїй могутності?

— Майже цілковитий крах. Крах їхніх можливостей, сподівань, приблизно, як Німеччина після другої світової війни. Повна капітуляція. Ось тільки щось таке може змінити думку росіян. І путіна теж, хоча я думаю, що він не виживе в цій ситуації, як політик точно. Поки що таким крахом і програшем для нього стала війна в Україні. Тому що явно були інші розрахунки. В Грузії, наприклад, була зовсім інша ситуація, вони самі не пішли на Тбілісі, а в Україні їх зупинили.

— А щодо підтримки путіна населенням росії, все ж таки багато хто на його боці. Це було і з Гітлером, його також підтримували багато хто, особливо жінок. А чому так відбувається у росії?

— Це складне питання. В кожному етносі є щось на кшталт колективного нарцисизму. Коли ми вважаємо, що наші найкращі. Нам це потрібно, щоб стверджуватись, адже якийсь час в нас був комплекс нижчості. В росіян навпаки — комплекс вищості, що вони завжди кращі. І на цьому росли цілі покоління. В цьому є велика психологічна перевага, бо можна бути нещасним, бідним, але мати велике щастя бути зі своїм народом. Тому в нас дуже різняться уявлення про батьківщину.

Як повідомляв "Телеграф", раніше на американському ТБ вийшла смішна пародія на путіна, який прагне захопити Київ, — його порівняли у Горлумом.