Затишшя на фронті немає, ЗСУ заманюють окупантів у м’ясорубку під Бахмутом

Бахмут. Південно-Західний сектор. Комусь могло здатися, що після звільнення Кліщіївки та Андріївки, настав якийсь затишок і новин з того напрямку небагато. А хотілося екшону та прориву до 0513 (автошлях Лиман – Сіверськ – Бахмут – Горлівка – ред.) за добу?

Насправді немає ніякого затишшя, але ведеться дуже важлива робота.

Наразі РОВ у південно-західному секторі, закріпившись ліворуч від залізниці, регулярно атакують позиції СОУ у спробі відбити Андріївку та Кліщіївку. Воно й зрозуміло, адже саме ці села, а так само Курдюмівка, яку слід розглядати в агломерації Зелінопілля-Курдюмівка-Озарянівка, входили в не те щоб лінію оборони ворога в Ю-З секторі, але в опорну лінію так точно.

Тепер же, у двох пунктах окупанти змушені піти за залізницю, в одній локації витіснення продовжується. Але, за залізкою їм довго не протриматися, попри позиції, що розтягнулися по полях, окопи, траншеї, ВОПи. Насамперед тому, що панівні висоти у районі Кліщіївки усі перейшли під контроль СОУ.

Але, все ж таки, СОУ не поспішають штурмувати залізницю і починати похід на 0513. Це пов’язано з тим, що знекровлену 72-ю ОМСБр командування РОВ відвело на відновлення боєздатності, а її функції виконує боєздатне збіговисько 4-й ОМСБр 2АК. Так само, на Андріївку регулярно тисне 1428-й МСП терморегулювальних вентилів… кхм, вибачте, територіальних військ (ТрВ), а в районі Кліщіївки зберігає боєздатність 83-а ОДШБр.

Про що все це говорить?

Очевидно, що ближньо-строковою метою СОУ є вихід ліворуч від залізниці та просування до 0513. Зупинити його окупантам буде складно, оскільки вести оборону в низині, в чистому полі, ну, таке собі садомазохістське задоволення. Але СОУ у цьому питанні не надто поспішають. Чому? Та тому, що вони дарують ефемерну надію окупантам, що мають шанс відбити Кліщіївку та Андріївку.

Регулярні контратаки на ці села для РОВ завершуються м’ясорубкою та витрачанням ресурсу. А тому, те, що трапилося нещодавно з 72-ї ОМСБр, спіткає в найближчій перспективі й терморегулювальні вентилі, й "десантуру", без значків за стрибки з транспорту, що рухається. І не тільки.

Не тільки, оскільки з північного сектора Бахмута РОВ перетягують підрозділи для посилення свого становища на Півдні.

Попри наявність кількісно переважаючого СОУ угруповання в районі Бахмута, РОВ не можуть тримати позиції, вести ефективну оборону та пропорційно розподіляти ресурс. І це все натякає на те, що знекровлення секторів відіграє дещо важливіше значення, ніж просто просування в полях, лише заради просування.

Слава нації!