Україна напередодні великих змін: головне у найближчі півтора місяця – не загризти один одного

Про поточний момент.

Ми напередодні великих змін. Частина з них виявиться блискавично найближчим часом, буквально завтра. Частина накопичується поступово, щоб виявитися восени.

Щоб не впасти у ступор від несподіванок, зверніть увагу на такі тенденції.

1. "Захід" пішов у відпустку. Традиційно до початку вересня публічна реакція буде повільнішою і млявішою, навіть ніж зазвичай.

В Україні ж навпаки – шалений сплеск політичної активності.

На фронті зараз йде важка та досить успішна робота. Просто багато хто звик чи туди не дивляться.

Бунт вагнерів, хитання в командуванні росармії, арешт Гіркіна та подібних до нього – це наслідок успіхів сил оборони України на полі бою.

Бавовни в Криму ми вже практично не помічаємо. Та що там бавовни – підрив керченського мосту жив у ефірі півтора дня, потім зник під натиском серіалів та інших овочерізок.

У ситуації, коли військовий ряд подій програє політичному, головне в найближчі півтора місяця – не загризти один одного.

2. Через невдачі на полі бою Росія максимально задіяла асиметричні важелі.

Наше інфополе забите фейками. Йде нагнітання за всіма можливими напрямами, щоб розхитати. Зростання терористичних атак на всі міста, окрім Києва, буде інструментом дестабілізації.

Зараз знадобиться все холоднокровність, яке є.

3. Багато інсинуацій щодо темпів контрнаступу.

Послухайте на цю тему тих іноземців, які мають сенс слухати.

Головний військовий США Марк Міллі, головний військовий Британії Тоні Радакін і головний військовий НАТО Роб Бауєр були напрочуд одностайні: українська армія УСПІШНО вирішує найскладніше завдання.

Три головні західні військові, які мають необхідну повноту інформації, високо оцінили результати українських військ. Вони розуміють, за яких умов доводиться діяти. Решта – білий гомін.

Зважаючи на те, що коментарі західних анонімів, політиків і різного роду черевомовців на тему "швидше/повільніше", "очікували більшого" не стосуються власне війни, а націлені на створення певних суспільних настроїв. Не треба піддаватися цьому.

Потрібно радіти, що наше командування адаптує тактику, залежно від ситуації. Було б справжнім лихом, якби після усвідомлення масштабу мінних полів продовжили б по них ломитися, не зважаючи на втрати. Коригування плану – не трагедія. Наочні результати будуть.

Терпіння. Наприклад, зверніть увагу, що наші війська системно вибивають РСЗВ та засоби ППО ворога. Вже перевищено показники червня, які були рекордними за весь час.

Ворог був змушений змінити тактику використання гелікоптерів через великі втрати.

Зараз у справу підуть нові боєприпаси, росіянам стане ще сумніше.

4. Осінь. Переговори – шмереговори.

Лавина повідомлень у західній пресі на тему "як в Україні все погано" доводить лише одне – ми погано піддаємося тиску.

Бо попри явні перегини з вкиданнями, спровокувати військово-політичне керівництво України на істеричні дії на фронті не вдалося. Ухитати нас не виходить. Бувай. Не треба допомагати.

Левову частку вкидів на тему неуспіхів, майбутніх переговорів, "заморозки" тощо. поєднує одну наочну ознаку: вони свідомо виключають найкращі варіанти для України. Всі ці вигадки формують колію, "коридор сценаріїв", до якого нас намагаються загнати. Принагідно переконуючи, що Україні треба задовольнятися малим. Тобто це абсолютно штучна конструкція.

Не варто забувати, що "осінь" — поняття розтяжне. У березні 2024 року в Росії вибори. Багатьох на заході цікавить спокій та передбачуваність у Росії. Що наочно виявилося історія з Пригожиним.

Тому треба чіпко триматися за реальні речі: пакети військової допомоги, санкції, можливості розвитку нашого ОПК. Виявляти та відсікати російські щупальці. А не йти на поводу у тих, хто виманює на марний шлях дискусій з інформаційними бульбашками. Конкретика – ось що важливо.

5. Як я вже кілька разів згадував, крім палаючих потреб фронту, зараз у пріоритет виходять довгострокові процеси в рамках оборонного планування та взаємодії з партнерами.

Після того, як політично закрито трек зі зброєю (з платформ ми вже отримали все, що реалістично на даному етапі, літаки будуть трійкою) і зроблено кілька реальних кроків зі зближення з НАТО, відкривається новий фронт робіт – конструювання довгострокових програм.

Решта процесів треба підтримувати, а тут якраз треба багато чого робити з нуля, запускати. Темп та успіхи на цьому напрямі будуть новим орієнтиром для оцінювання.

Разом.

Політично та організаційно ми вийшли на певний рубіж. Закріпились. Далі неминучі зміни під нові завдання. Кінець літа – найкращий час для реорганізації та нового фокусу.

Рухаємося безупинно.

Джерело: Facebook-сторінка Олексія Копитько.