Заява пригожина про "вихід з Бахмута 10 травня" багатьох порадує, але варто дещо пам’ятати

Щодо Пригожина.

Останнє відео з "виходом з Бахмута 10 травня" багатьох порадує, але варто пам’ятати:

1) Немає жодних підстав вірити Пригожину. Імідж "правдоруба" — це інструмент. Його заяви про "снарядний голод", чи не блокаду з боку МО РФ — це брехня. Наші війська у Бахмуті це відчувають на собі. Росокупанти продовжують зносити місто авіацією та артилерією. Напади на Шойгу і Герасимова – це їхня внутрішня історія, яка має відводити убік від суті.

2) Як я вже писав, росвійська критично необхідно перейти до оборони. Цей перехід відбудеться, коли буде створено відповідне інформаційне тло для населення. Перемоги до 9 травня не виходить. Ситуація погана. Хороших новин немає зовсім від слова. Пригожин лише намагається розіграти цей перехід у своїх інтересах. Завдання щодо Бахмута він не вирішив, поклав тисячі людей. Та й росармія не вирішила. Найкомфортніший для нього варіант — зістрибнути, переклавши відповідальність, і вживати заходів щодо збереження свого впливу в тій же Африці. Що він, власне, намагається зробити. Підрахунок трупів вагнерівців, а потім їхня демонстрація – це обґрунтування позиції "я зробив все, що міг, але нас зрадили кабінетні заздрісні істоти".

3) Втрати вагнерівців такі, що існування групування без нового джерела поповнення – під питанням. Миготіла інформація, що замість зеків вагнеру віддадуть для тренувань мобіків. Ймовірно — з послідуючим закріпаченням. Але як воно буде – побачимо. Кадиров недарма затих і нагромаджує сили. Бо зброя – справа наживна. А ось без підготовлених людей нічого не буде. Мобіків можуть пообіцяти – але не дати.

Загалом, для розселення ця публічна гризня виглядає тривожно, але нам надто тішитися не варто. Потрібна концентрація. Не можна потрапити в емоційну гойдалку, щоб після хороших (або, здається, такими) новин, не опинитися в ямі.

Порадіємо у підсумку.

Джерело: Telegram-канал Олексія Копитько.