Російські еліти мають шанс закінчити війну — і мова не тільки про путіна

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика" Ігор Попов спеціально для "Телеграфу" назвав два альтернативні варіанти

Останнім часом російське керівництво все частіше порушує тему переговорів про мир. Ось і президент країни-агресора Володимир Путін у нещодавньому інтерв’ю заявив, що москва нібито завжди прагнула вирішувати суперечки шляхом мирних переговорів.

Путін завів Росію у ситуацію цугцванга і тепер намагається знайти відносно позитивний вихід із цього глухого кута. Досягти навіть мінімальних цілей війни РФ вже не може. Піти та визнати поразку також не погоджується, оскільки Кремль розуміє руйнівні наслідки такого кроку. Російське суспільство не пробачить капітуляції і вимагатиме покарання для його винуватців.

В останніх заявах російського президента є важливий нюанс – ЩО може бути предметом переговорів. Російська сторона вимагає визнати за РФ юрисдикцію над частиною окупованих територій та дати їй паузу для накопичення військового потенціалу та підготовки до нової війни. Ці умови є неприйнятними для нас і союзників.

Український президент Володимир Зеленський пропонує свій план мирного врегулювання – формулу миру з 10 кроків, яку обговорюють на численних міжнародних зустрічах і за якою найближчими місяцями може пройти саміт високого рівня під головуванням ООН.

Для Росії зміна політичного керівництва країни може стати шансом для виходу з війни та зниження ескалації у відносинах із Заходом. Політична відповідальність за програну військову авантюру була б покладена на команду, що пішла, хоча вони б отримали деякі гарантії особистої та фінансової безпеки. Новий уряд почав би переговори про часткове зняття санкцій. Російські еліти дедалі більше розуміють, що в них залишилося лише дві альтернативи – або багаторічна війна з перспективою розвалу країни, або зміна лідера та вихід на переговори. Представники РФ періодично заявляють про необхідність гарантій безпеки для Росії, про це говорить і французький президент Еммануель Макрон.

Гарантіями можуть бути зобов’язання не нападати на територію Російської Федерації.

Україна і до війни, і після її початку заявляла, що вона не має територіальних претензій до РФ, і мета війни для нас – відновити свою територіальну цілісність, а не йти походом на Москву.

Російське суспільство хотіло б побачити закінчення війни, але не готове визнати поразку, зокрема через прихильність до одного з базових міфів – "Росія може тільки перемагати". Тому війна призводить до соціальної напруги, але не до бунтів.

Дещо вірогіднішим є пакт еліт навколо необхідності розв'язання проблеми, сепаратні переговори з Заходом і після цього вихід на перезавантаження влади в Росії. Але розраховувати на такий сценарій Україна не повинна, Збройні Сили продовжуватимуть виконання своїх завдань, а ризики гуманітарних бомбардувань з боку РФ все ще залишаються високими.