Весною росіяни рвалися форсувати Південний Буг, а зараз тікають за Дніпро. За це заплачено величезну ціну

24 жовтня я казав, що "прямо зараз" у Херсоні не буде.

Що треба підтягнути тили після прориву на Дудчани, відремонтувати техніку, бо там тяжкі бої. Що щодо посадок теж чимало наших хамвіків підбитих, треба вирішити питання з постачанням, мостами в тилу і стати на лопату там, де ЗСУ просунулися.

Що вони утримують Снігурівку, канали, і ми поки що не вийшли на рубежі, звідки арта зможе бити по переправах 122-ми та 105 мм, а не штучними Екскалібурами та Смартами.

Нині 9 листопада.

Шойгу і Суровікін вирішили згортатися.

Два тижні.

За цей час Правдіно з каналами навколо нього повернулося до рідної української гавані. Сталося чимало сходжень благодатних М-30. Постійні прильоти і в Херсоні, і в Н. Каховці, і навіть в оперативному тилу на Лівобережжі.

Плюс зима на носі. Дніпро не замерзає на півдні швидко, щоб ним проїхала танк або фура. Буває і зовсім не замерзає. А так днів 20 треба щоб тримався нуль. Поки зможе по льоду піти постачання.

Але в цей час можливий льодохід і шуга, що унеможливить поромний і човновий рух. І були б регулярні парафії по насипній гравійній греблі, замість побитої.

Звідси слова Суровікіна, що місто Херсон та прилеглі населені пункти не можуть нормально забезпечуватись та функціонувати.

Обласний центр не може кілька тижнів висіти на збитих у купу поромах ніс до корми та однієї греблі.

Бо якщо в армії вже ліміти на снаряди та топляк, то все, що там намагалися вибудувати колаборанти в плані господарства, просто лягло б у нуль.

І ці десятки тисяч людей, що зголодніли та замерзають, все одно розклали б угруповання в секторі в нуль. З кинутою технікою та картиною повного розгрому.

А зараз вони спробують віддати нам завісу з патрулів та секретів на лінії зіткнення, щоб цього уникнути.

Те, що противника буде вибито з Правобережжя величезний успіх, стратегічного рівня.

Армянську приготуватися приймати подарунки від "Хаймарсів", рокадам між Кримом та Мелітополем приготуватися ловити дистанційні системи мінування з "Марсів" та 155-мм систем через річку, вся логістика, особливо залізнична у Причорномор’ї, буде під українським вогневим контролем.

Ми зможемо нарешті відсунути загрозу від Миколаєва, зможемо припинити це нескінченне пекло окупації для херсонців, прикритися річкою та зайнятися іншими проблемними ділянками фронту.

Весною росіяни рвалися форсувати Південний Буг, щоб вийти до ПАЕС і висаджували тактичні десанти по всьому півдні. А зараз "заради збереження життів військовослужбовців" біжать за Дніпро та вибудовують лінію оборони з бетонних сортирів у Каховці.

Величезна та страшна ціна заплачена, за те, щоб їм зламали хребет у секторі.

Але це буде удар, від якого ні пропаганда РФ, ні їхній режим, ні вибудована картина світу, де вони спадкоємці дідів переможців, ведуть тубільну спеціальну операцію проти нацистів та бандерівців, вже не зможе оговтатися.