Іранська агресія: як слід вчинити Україні та світу

Іран, який останнім часом втягнувся у війну росії проти України, нібито готується найближчим часом розпочати атаку проти Саудівської Аравії. Американські військові на базах у регіоні приведені у стан підвищеної бойової готовності.

Поведінка всіх тоталітарних режимів плюс-мінус однакова. Незалежно від того, чи це іранський режим (релігійна, мусульманська країна, де при владі фундаменталісти), російський (ні у що не віруючі юродиві, що напоказ хрестяться), чи північнокорейський (зі своїми закидонами). Всі ці режими в умовах, коли вони не мають відповіді на внутрішні проблеми країни – економічні, суспільно-політичні, соціальні – завжди прагнуть відвести громадську думку убік. Як правило, шляхом розв’язання війни, пошуком ворогів тощо.

Тому внутрішні проблеми Ірану, що накопичилися, його нинішня влада намагається вирішувати, діючи агресивно. І всередині країни, і за її межами.

Передумови, що Близький Схід може "спалахнути", є. Але вони не породжені серйозними тертями останнього часу між Іраном і Саудівською Аравією. Швидше, наголошую, йдеться про внутрішній характер проблем, які іранська влада намагається вирішити за рахунок зовнішньої агресії.

Щодо української позиції щодо Ірану, який активно допомагає росіянам у війні проти нашої країни, то нещодавно на Банковій сформулювали – треба домагатися, щоб Іран був визнаний стороною конфлікту, який відбувається на території України.

Ми про це говорили досить давно, як тільки було отримано підтвердження появи іранських дронів у російської армії. Вже тоді, більше місяця тому, треба було визнавати Іран стороною конфлікту – з усіма наслідками.

Я не зовсім розумію, чому на Банковій знову когось до чогось закликають. Це як із санкціями – треба спочатку самим ухвалювати відповідні рішення, а потім закликати до цього інших.

На мій погляд, Україна на офіційному рівні має визнати Іран стороною конфлікту. Тому що він підтримує своїми озброєннями, інструкторами рф — державу-агресора, державу-терориста.

Якщо такий крок ми зробимо, це стане важливим символічним моментом. І може підштовхнути до подібних рішень наших зарубіжних партнерів, включаючи країни НАТО. І тоді це матиме вже й практичні наслідки.

Є досить системні санкції, які давно діють проти Ірану щодо його ядерної програми. При цьому Тегеран продовжує щось розробляти і постійно бреше, що це нібито з мирною метою. Але тут бачимо відкриту агресію цієї країни проти України. І гіпотетичну агресію проти Саудівської Аравії.

Важливо, щоб не повторилося те, що було з рф, коли цивілізований світ тягнув гуму, займався болтологією в ракурсі "Мінських угод", намагався утихомирити агресора замість того, щоб діяти. У результаті маємо повномасштабне вторгнення росіян до України.

З Іраном ця історія може повторитися. В Україні його агресія може виражатись новими поставками озброєнь росіянам. У Саудівській Аравії – у вигляді прямих військових дій. В Ізраїлі у вигляді ракетних ударів.

Потрібно підштовхнути країни НАТО, Ізраїль діяти тут і зараз. Щоб іранські можливості для агресії було куповано.