росія наносить масовані ракетні залпи по Україні: який в цьому сенс та що робити простим українцям

Масовані прильоти у Києві, Дніпрі, Житомирі, Львову та інших містах України 10 жовтня, очевидно, є відповіддю на підрив Керченського мосту, який сполучає анексований Крим з росією. Я не є військовим експертом, тому не буду аналізувати, якими ракетами наносився удар та чому на підготовку відповіді знадобилось 48 годин.

Однак погляньмо, навіщо путіну такий "концерт" з нанесенням ударів по центру Києва, атакою об’єктів критичної та енергетичної інфраструктури. По-перше, залишити без відповіді знищення частини мосту в Крим було б "не по-пацанськи". Це все ж, як кажуть на росії, — "стройка века". По-друге, росія почергово втратила спершу захоплену частину Харківської області, потім посипався фронт на Херсонщині. Репутаційно та емоційно це деморалізує армію ворога.

Третє — Кремль не може добитись від Києва згоди на переговори у потрібному Москві форматі. Шантаж і підвищення ставок працюють навпаки — Україна отримує новітнє озброєння та допомогу Заходу, а президент Зеленський прямо заявив — жодних розмов з нинішнім лідером росії не буде. Дехто навіть побачив в цих словах відсилання до путінського звернення на початку вторгнення, коли той пропонував українським військовим захопити владу в Києві, розраховуючи, що з ними йому буде легше домовитись.

Усе це, рівно як і загроза завдання ядерного удару, демонструє лише слабкість позицій ворога. Це відчай, це страх втратити владу та страх не виграти у війні проти явно слабшого противника. Однак слабші ми лише у цифрах, але точно не у стійкості духу.

Згадаймо обстріли спочатку Кременчука, а потім Вінниці влітку. Удари по скупченнях мирних жителів, багато загиблих. Розрахунок росіян був на те, що населення України буде боятись і тиснути на центральну владу, вимагаючи якомога швидше капітулювати перед Москвою, домовитись про "мир".

Що натомість? Українці стали активніше донатити на ЗСУ, ще більше вмикатись у волонтерські та суспільні ініціативи, а ті цивільні, які не робили цього раніше, почали готуватись до вступу до лав Сил оборони України. План Кремля провалився і спроба розігнати істерику: "армія не може нас захистити", "влада має домовитись" — не спрацювала. Бо армії українці довіряють, у головкома ЗСУ Валерія Залужного максимальний рівень довіри серед населення. Армія знає, що треба робити.

Звісно, така масована атака розрахована не лише на знищення об’єктів енергетичної інфраструктури (а про це вже повідомила українська влада), а й задля психологічного тиску на населення. Просто пам’ятайте: віримо в ЗСУ (а ще краще — допомагаємо їм бити ворога), готуємось до важкої зими (що для цього потрібно, розповіли тут).

Якщо ви цивільний чоловік призовного віку — маєте розуміти, що більшість (якщо не всі) будуть потрібні на захисті держави, власних сімей, власних домівок. Тому готуйтесь вже зараз — знаходьте курси спеціальної військової підготовки, тактичної медицини, навчіться стріляти та поводитись зі зброєю. Не зайвим буде вивчити тактику поводження в різних бойових ситуаціях.

Бережіть себе та будьте певні — ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!