У 31-й День Незалежності України треба бути готовими до всього – і думати про майбутнє

У вівторок, 23 серпня, Україна святкує День державного прапора. У середу, 24 серпня, ми відзначимо 31-ту річницю Незалежності. З огляду на широкомасштабне російське вторгнення заходи проводяться не з таким розмахом, як раніше. Що логічно з огляду на загрозу масованих ракетних ударів з боку агресора.

Втім, нічого кардинального, щоб переламати хід війни, росіяни зробити ні 23, ні 24 серпня, ні взагалі в найближчому майбутньому не зможуть. А нашкодити постараються, безумовно.

При цьому багато речей, які вони анонсували – це, зокрема, гра на нервах.

Наприклад, минулого тижня з’явилася інформація, що росіяни 22-25 серпня закривають повітряний простір над окремими районами Липецької, Воронезької та Білгородської областей. Усі межують із Україною. Але треба розуміти, що в умовах тоталітарної держави, якою є росія, їм потрібні лічені години, а то й менше, щоби закрити небо в тих чи інших регіонах. Закордонні рейси нині там не літають. Мова про внутрішні рейси, скасування чи переорієнтацію яких у Кремлі можуть чим завгодно пояснити.

Тому, наголошую, це, зокрема, гра на нервах. Але це не означає, що такі кроки не можуть бути провісником якихось агресивних дій з боку росії. Наприклад, підготовка масованих ударів ракетами, зокрема з допомогою літаків.

Вони зараз збирають весь смертоносний металобрухт, який залишився. Ті ж перероблені зенітні ракети.

Враховуючи, що в Кремлі цілком могли ухвалити подібне рішення (псувати нам у святкові дні життя), слід готуватися до ударів по системах нашої протиповітряної оборони (ППО), радіолокаційних об’єктах. Завданням противника може бути, як і в перші дні нової фази війни – придушити систему попередження, систему ППО, щоб агресор міг використати свої літаки, що мають ракети невеликого радіусу дії. Зараз вони просто бояться потикатися з ними на нашу територію, бо ми дали жорстку відповідь, покришивши сотні російських літаків та гелікоптерів.

І все ж таки, розуміючи ймовірність подібних дій противника, ми повинні мати можливість переносними зенітно-ракетними комплексами (ЗРК) активно протидіяти на кордоні таким спробам.

З погляду об’єктів, по яким можуть бити росіяни, мішенню може стати все, що завгодно. І центри ухвалення рішень, і київські мости, і гребля Київського водосховища. До цього треба готуватись. Для цього ми маємо Генштаб, військових, спецслужби. Вони повинні аналізувати всі ризики – і використовувати всі можливості протидії.

Щодо анонсованого окупантами судилища над "азовцями" в Маріуполі – тут трохи інша історія. Якщо ракетні удари – це спроба деморалізувати український народ, то "трибунал" у Маріуполі – більше орієнтований на внутрішньоросійського споживача. Знову будуть розповіді про "нацистів" і таке інше.

На превеликий жаль, вони це шоу можуть влаштувати. Навіть незважаючи на попередження з боку українського президента, що це поховає гіпотетичні перспективи переговорів у майбутньому.

У результаті це піде у скарбничку військових злочинів рф та особисто путіна. Останній давно заробив собі найвищу міру покарання у міжнародному трибуналі, який, я впевнений, буде. І над путіним, і над усіма його посібниками.

Ну, а ми, відзначаючи 31-й День Незалежності, маємо думати про майбутнє. І намагатися зробити все, щоб 32-й День Незалежності ми святкували на всій території нашої країни, а міжнародний трибунал над російськими агресорами та їхніми посібниками був у розпалі.