Головні висновки та прогнози на 180-й день повномасштабної війни росії проти України

Читать на русском
Автор

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич спеціально для "Телеграфа":

Повномасштабна війна росії проти України триває вже 180 днів.

Можна погодитися з американськими аналітиками з Інституту вивчення війни (ISW), що темпи російського наступу суттєво сповільнилися.

Якщо брати 30 днів – з 21 липня до 21 серпня, то просування окупантів навіть на ділянках найбільшого докладання зусиль (на Донбасі) за місяць – максимум 10 км. Це точно не ті темпи, які можна назвати успішним наступом.

Наразі настає, словами військових аналітиків, оперативна пауза. Створено певний паритет. З одного боку, російські війська теперішніми силами не мають можливості наступати на кількох напрямках, навіть розвинути наступ на ключовому для себе – на Донеччині. З іншого боку – російські війська не мають до приходу резервів можливості відновити боєздатність частин, що є фронті.

Українські ж війська поки що не мають можливості переходити до широкомасштабного контрнаступу. І ось це "поки", на жаль для нас, буде досить тривалим. На відміну від росії, для України неприйнятно в лобових атаках на зразок Другої світової війни фактично відправляти на смерть велику кількість своїх солдатів. А наступальні дії завжди пов’язані з великими втратами.

Я більше схиляюся, що Україна концентруватиметься на просуванні на Херсонщині. Причому не атакувати в лоб, а робити дії з видавлювання противника. Як це було навесні на Київщині. Уражалися логістичні ланцюжки окупаційних військ, створювалася загроза оточення. І російське угруповання, враховуючи проблеми із постачанням та ймовірність "котла", у результаті було змушене забратися з Київської, Чернігівської, Сумської, Житомирської областей.

Зважаючи на все, ЗСУ намагаються створити аналогічну ситуацію в Херсонській області, як мінімум.

Ну, а враховуючи повідомлення в телеграм-каналах, думки американських аналітиків щодо роботи ДРГ чи партизанських груп у районі Мелітополя, не можна виключати й удар на тому напрямі – Запорізькому. З ураженням мостів та засобів підвезення боєкомплекту супротивника.