Удари ЗСУ по складам з БК та паливом росіян будуть визначальними для всього ходу війни

Читать на русском
Автор
2467
Військовий експерт Костянтин Машовець
Військовий експерт Костянтин Машовець. Фото facebook.com/ahmenid

Військовий експерт, координатор групи "Інформаційний опір" Костянтин Машовець розповів про масштабні проблеми у постачанні російської армії. Читайте його новий блог

Мене тут нещодавно запитували, яким чином удари по складах із БК та паливом впливають на темпи підготовки та проведення наступу…?

Що б не повторяться відповідаю

1. Наступальні дії (будь-якої форми) пожирають боєприпаси і паливо в неймовірних кількостях і об’ємах ... Іншими словами їх треба багато, дуже багато ... Особливо, коли твоя арта не точна, а "масована" ... Це так само справедливо і щодо палива і взагалі ПММ, які витрачаються в наступі куди як у більших обсягах, ніж в обороні.

2. Таким чином, стає зрозуміло, що вести цей самий наступ можна лише в тому випадку, коли подача цих боєприпасів і палива налагоджені безперебійно, ритмічно і в достатніх обсягах… Якщо ні, то ваша арта примовкає, а потім і взагалі замовкає… танки залишаються з 6-10 снарядами в боєукладанні та сухими баками… і т.д.

3. У сучасній расеянській армії подача всього цього організована комбінованим способом. На стратегічному та оперативному рівнях це — залізнична мережа (ось чому, російське командування так завзято й оперативно прагне відновлювати у своїх тилах, на окупованих наших територіях всю залізничну інфраструктуру, я нарахував принаймні 3 ворожі залізничні бригади, наполегливо працюючих з цього питання). Нижче на тактичному рівні – автотранспорт. Але є два нюанси:

- потрібні пункти перевалки ... (так, це і є ті самі бази і склади) для складування вивантаженого з ешелонів і розподілу його за "підрозділами, частинами і в окремих випадках — з’єднанням"

- для цієї справи так само потрібно багато автотранспорту ... у тому числі спеціалізованого, особливо в частині постачання ПММ. А з автотранспортом у росіянському воїнстві завжди були традиційні трабли.

4. Знаючи ось ці всі особливості своєї системи МТС (матеріально-технічного постачання) російське військове командування прагне практично за будь-якого планування будь-яких наступальних дій максимально близько підтягнути залізницю до бойових порядків своїх ударних угруповань. І ще ближче розташувати до них всі ці бази і склади "поточного забезпечення", а також ті, де все це можна накопичити для масованого, одномоментного використання у разі гострої необхідності, якої є момент переходу в наступ.

5. Робиться це з метою суттєвого скорочення так званого "плеча підвезення". Тобто відстані, на яку необхідно подати той чи інший предмет МТС у підрозділ з "точки перевалки". Це дозволяє значно скоротити час від моменту видачі "з точки перевалки" боєприпасу, тонни пального, сотні банок тушонки і т.д. до самого моменту використання в самому підрозділі… І уникнути таких моментів, коли наливник спалює більше палива на своє переміщення, ніж доставляє власне до підрозділів (досить часте, до речі, явище у військах у реальних бойових умовах, коли немає можливості закинути предмети МТС у підрозділ з "близької точки забезпечення" ...).

6. Всі ці особливості організації та функціонування системи МТС російської армії відомі НЕ ТІЛЬКИ самим російським генералам, а й їхнім українським колегам, багато з яких навчалися за тими самими програмами. Тому, гадаю, що думка про те, як гальмувати підготовку чергового "широкомасштабного" наступу расіянців, в українських штабах народилася вже давно. Для реалізації цієї ідеї не вистачало одного, але головного — відповідного інструменту…

7. І ось коли інструмент у ВСУ з’явився, ідею реалізували ... Бавовна по тилах противника (а саме по складах і базах його МТС) почала ширитися і розростатися ... Що тут же, скажімо так, почало "дуже негативно" позначатися як на рівні "поточного" забезпечення" підрозділів противника, так і на самому процесі накопичення запасів предметів МТС, необхідних для продовження наступу.

8. Так, противник може дещо "нівелювати" цей негативний ефект. Наприклад, організувавши перевалку прямо з ешелонів на вантажівки, і ними тут же доставляючи предмети МТС безпосередньо до підрозділів. Але, як завжди, є нюанси.

По-перше, це все одно, об’єктивно збільшує те саме "плече підвезення" ... з усіма витікаючими ...

По-друге, де с***о, набрати стільки автотранспорту… коли його, б** і так не вистачає що б тягати міномети, гармати та інші "корисні штуки" безпосередньо у військах? Самоскидами, зерновозами чи бусиками возити все це добро? Це з танками та іншими ББМ проблем немає, а у росії традиційно з автотранспортом були проблеми. Тим паче зараз, коли автопром фактично став…

По-третє, зберігати, наприклад, снаряди або паливо безпосередньо в ешелонах на найближчих станціях — загрозливо... Бо сьогодні прилетіло по складу на Камаз-центрі, а завтра цілком може прилетіти і по самому ешелону на станції... У такому разі втрата дефіцитних снарядів, палива, запасних частин (потрібне підставити) буде не в приклад ще більш чутливішим і об’ємнішим.

По-четверте, і хто сказав, що тилові колони із постачанням "вже в безпеці"? Адже в ході свого переміщення об’єктивно наближаються до лінії фронту, а отже потрапляють у зону дії значно більшої кількості засобів ураження противника, ніж у себе в глибокому тилу. При цьому виявити і вразити їх стає набагато легше ... ніж десь в оперативному тилу.

Ну і т.д. у цьому плані треба розуміти, що всі заходи, якими командування військ противника зможе "демпфувати" наслідки ударів по своїм тиловим базам і складам, тут і зараз… носять лише ТИМЧАСОВИЙ характер. Вибудувати, ефективну і діючу систему МТС, здатну забезпечити справді якісну підготовку до чергового наступу, противник зможе лише згодом…

Резюмуємо…

Той, хто спланував і організував ось цей масований удар по об’єктах російської системи МТС військ у їхніх тилах — ДУЖЕ грамотний чувак. Однак, і той хто досяг своєчасного постачання "відповідного інструменту" для реалізації цього "бада-буму" гідний не меншої похвали…

Скажу більше, у стратегічному відношенні ця дія, зараз ще мало хто здатен зрозуміти та оцінити, а вона, цілком можливо, стане визначальною для всього ходу цієї війни… Через такий чинник, як час… виграш якого, для українського командування, очевидно, саме зараз — просто неоціненний.