Не розумію крики про "зраду" через Лисичанськ. Ми відступаємо, але вже є успіхи

Читать на русском
Автор
6187
росія нарощує ракетні обстріли мирних міст і продовжує тиснути на Донбасі
росія нарощує ракетні обстріли мирних міст і продовжує тиснути на Донбасі

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука вважає, що росія й надалі "тисне", не припиняючи ракетних обстрілів мирних українців міст

Відхід українських військ від Лисичанська, про яке зараз так багато говорять, не є чимось надприродним. Люди, які більш-менш розуміють ситуацію на фронті, що і чому відбувається, чекали на такі дії з боку ЗСУ. І я абсолютно не розумію крики про "зраду", які періодично лунають від різного роду політиканів та диванних експертів.

Далі окупанти прогнозовано здійснюватимуть тиск на Донеччині з тією самою метою – вийти на адмінкордон. Періодично маневруватимуть, намагаючись взяти в оперативне оточення окремі підрозділи збройних сил України, які наразі обороняють населені пункти Донецької області. Нічого у тактиці росіян не змінилося.

Так, на жаль, ми змушені у деяких напрямках відступати. Тому що перевага з боку супротивника де-не-де десятикратна – і в живій силі, і в артилерії. А нас поки що немає можливості ефективно обороняти ті чи інші позиції.

У той же час ми маємо успіхи на південному напрямку (особливо в Херсонській області), але про них чомусь говорять набагато менше, ніж про вимушений відступ на Луганщині. І я категорично не приймаю тези у стилі того, що українська влада здала Луганщину.

Також хочу звернути увагу на той факт, що зараз ми практично щодня отримуємо повідомлення про знищення складів боєприпасів та паливних матеріалів противника. Тенденції цієї вже близько двох тижнів. І за часом вона збіглася з здобуттям українськими збройними силами нових систем артилерії.

Такі дані мають вже системний характер. Так, цієї ночі було знищено ворожу базу у Сніжному на Донеччині.

На мій погляд – це дуже ефективний метод зниження боєздатності механізованих підрозділів противника. У танковий батальйон входить від 30 до 40 танків і близько 20 машин різного роду супроводу. Можна всю цю армаду відловлювати окремо, намагаючись знищити якнайбільше техніки. Але це значно менш ефективно, ніж знищення складу, з якого цей підрозділ отримує боєкомплект і паливні матеріали. І якщо такий підрозділ залишається без снарядів та дизеля, масла – воно перетворюється на знерухомлений металобрухт. Сподіваюся, така тактика ЗСУ найближчим часом дасть позитивний результат, значно знизивши наступальний потенціал окупаційних військ Росії.

Що стосується ракетних обстрілів з боку росіян, вони, на жаль, продовжуватимуться. Сподіваюся, що нам нададуть суттєву допомогу наші партнери, які обіцяли надати сучасні системи протиракетної оборони.