Війна нагадує більше "Чорне дзеркало", ніж "Падіння "Чорного яструба"

Сім днів був на "нулі". Луганська область. Побачив на власні очі, що відбувається.

1. Війна нагадує більше "Чорне дзеркало", ніж "Падіння "Чорного яструба". Перенести БК чи принести воду на позицію — потрібно дивитися чи не помітило тебе електронне око. Ворог інколи розважається — міною показує "Ми тебе помітили".

2. Дрони і РЕБ. По цих напрямках потрібно нарощувати міць. Основні пошкодження наносить не жива сила, а дистанційно керовані пристрої. Просто стрілкова зброя не вирішує задач.

Зіткнувся з дронами — прожекторами. Тупо керований прожектор, який входить у "зеленку" і відсвітлює позицію. Бачив дрони-камікадзе, які реагують на рух. Підступні. Вибух чути одразу. Двох-трьох секунд звуку "прильоту" немає.

Ворог активно пеленгує радіосигнали. Забудьте про дешеві "мотороли" чи телефони — це локаційна мітка для удару.

3. Інформаційний голод. Сім діб ти перебуваєш без зв’язку. Його фізично немає. У такі моменти розумієш користь радянського інституту політрука, хоч переосмисленого. Щоб хтось прийшов на позицію, розповів ситуацію, написав СМС рідним.

4. Втрата часу. Особисто я робив замітки за кожним днем. Тому що час стискається.

5. Робота адреналіну. Починаєш розуміти святих, які бачили знаки. "Нуль" — це реально територія між смертю та життям. Між світським і святим.