Угорщина своєю "особливою позицією" щодо рф створює проблеми Європі: є порада для України

У п’ятницю, 6 травня, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не готова підтримувати новий санкційний пакет Євросоюзу проти російської федерації. Ба більше, порівняв пропоноване ембарго на імпорт російської нафти з атомною бомбою, скинутою на угорську економіку.

Більше того – Угорщина готова розплачуватись за російський газ російськими рублями.

Також вона продовжує блокувати постачання озброєння в Україну через свою територію. І не підтримує членство нашої країни у ЄС.

Як раніше стабільно заважала нашому просуванню в НАТО.

Позиція Орбана, по-своєму, є послідовною. Він ще у січні побував у Москві, де домовлявся про збільшення обсягів постачання російського газу до Угорщини. Який уже йде не через територію України, як раніше, а через "Турецький потік" та територію Сербії.

Орбан успішно "продав" тему російсько-української війни угорському електорату під час недавніх парламентських виборів – і зміцнив свої позиції як прем’єр-міністр. Тому і може собі дозволити чинити, як чинить. І це схоже на політичні торги заради своїх перспектив усередині країни. Я не думаю, що Орбан ризикне спробувати зруйнувати Євросоюз ізсередини.

При цьому нещодавня заява секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данилова про те, що Угорщина нібито знала про плани росії напасти на нашу країну — навряд чи своєчасні. Вони створюють для офіційного Будапешта додаткові аргументи – чому їм не варто співпрацювати з Україною та мати "особливу позицію" у відносинах із росією.

Угорщина, безперечно, створює цією своєю "особливою позицією" проблеми для ЄС, для НАТО. Але нам важливо не радикалізувати ситуацію, а віднайти конструктивний підхід. Зокрема, з огляду на існування Вишеградської четвірки (об’єднання чотирьох центральноєвропейських держав – Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини), що була створена в угорському Вишеграді. Тож Україні слід активізувати стосунки не з окремими, а з усіма членами "четвірки". Можливо, підтягти сюди ще й Румунію із Молдовою. І спробувати створити якесь власне неформальне об’єднання, яке стало б для нас ефективнішим та пліднішим.