Навіщо Кремлю нова анексія українських територій – і де він помиляється

Дедалі частіше з’являються повідомлення, що на тимчасово окупованій частині Херсонської області росіяни намітили псевдореферендум.

Також у ЗМІ пройшла інформація, що куратором так званих "ЛНР" та "ДНР" замість Дмитра Козака (управління прикордонним співробітництвом) став перший заступник глави адміністрації президента російської федерації Сергій Кирієнко (управління з внутрішньої політики).

Більше того, джерела "Медузи" стверджують, ніби в середині травня в "Л-ДНР" збираються провести референдум про приєднання до росії.

Так званий референдум може пройти лише тоді, коли росіяни контролюватимуть усю територію Донецької та Луганської областей в адміністративних межах. До цього проведення навіть такого псевдореферендуму немає сенсу, оскільки не все населення так званих "Л/ДНР" зможе взяти в ньому участь. Це одразу його делегитимізує навіть із погляду росії. Хоч зрозуміло, що його ніколи ніхто не визнає.

Сам же намір провести "референдум" говорить про те, що росія хоче закріпити свою присутність на сході та півдні України (передусім – на півдні, але для цього потрібен схід) і таким чином анексувати цю територію. Щоб убезпечити себе, як вважає Кремль, від ведення бойових дій згодом на цих територіях та за ці території. Там припускають, спираючись на досвід Криму, що саме так все й буде. Що територія, яку анексує росії, вже не заперечуватиметься військовим шляхом. Що офіційний Київ злякається ще масштабніше воювати з російською федерацією. З оголошенням війни, чого в нас поки що так і немає.

У певному сенсі прагматичний розрахунок. І під це нібито відбулася зміна кремлівських кураторів т.зв. "Л/ДНР" (хоч це ще має офіційно підтвердитись) – з прикордонного управління (Козак) на внутрішню політику (Кирієнко).

Стрибки навколо створення т.зв. "ХНР" у Херсонській області – це ланки одного ланцюга. Росіяни справді можуть спробувати оголосити там спершу "ХНР". А потім спробувати приєднати це квазіутворення до росії.

При цьому сам намір росії закріпитися шляхом анексії на тимчасово окупованих територіях говорить про те, що військовий ресурс агресора серйозно послабився. І що вони не вірять, що можуть підтримувати ту ж умовну ХНР так, як вісім років підтримували окуповані частини Донецької та Луганської областей. Розуміють, що це буде однозначно програшним варіантом. І все ж таки вони сподіваються закріпити захоплену територію Херсонщини за собою. Адже це наземний коридор у Крим, доступ до води.

Проте росіяни не впевнені у собі. Вони розуміють, що якщо створять там маріонеткову "державу", навряд чи зможуть утримати там ситуацію під контролем.

Я думаю, що все вирішуватиметься найближчим часом на сході. Якщо ситуація буде розвиватися не на користь росії, вона буде зацікавлена в збереженні переговорного майданчика (Стамбульської в даному випадку).

І не піде на створення "ХНР" чи проведення там референдуму. На Донбасі, як я вже казав, вони вирішуватимуться на щось лише, якщо зможуть захопити всю територію Донеччини та Луганщини. Чого в них, сподіваємось, не вдасться. Як не вдавались і не вдаються усі плани щодо підкорення України.

Думаю, Кремль, як це з ним відбувається все частіше, відчуває хибні надії. Оскільки якщо вони анексують нові тимчасово окуповані території, це не залишить Києву іншого вибору, окрім як оголосити стан війни з росії – і озброєним шляхом повертати свою територію. Навіть якщо росія назве її своєю.

Причому я впевнений, що якщо цей процес із нашого боку розпочнеться, він не зупиниться на адміністративному кордоні з Кримом.