Є два сценарії майбутнього України – створення сильної армії або демілітаризація всієї росії

Люди у соціальних мережах реагують на ключові слова. Ось вам одне таке слово:

Арестович.

Ні, це пост не про Арестовича. Розслабтеся.

У першій частині поста я поясню, чому Арестович правий.

(Спойлер: є ще друга частина поста.)

Арестович правий, що війна з РФ триватиме до 2035 року. Подивіться самі. Ми віримо, що Збройні сили України розіб'ють ворога і звільнять українську територію. В гіршому випадку за ворогом залишиться якийсь шмат землі (який саме, не є темою мого допису). В кращому випадку останній російський солдат залишить останній кв. метр нашої території.

І що буде далі? Далі будуть мирні переговори (справжні, а не такі, як зараз). І буде мир. І ми повернемося відбудовувати, кохатися, пити каву й робити тисячі інших мирних справ, не забуваючи зміцнювати Збройні сили. А що буде робити РФ? А вона буде готуватися до нової війни. Ресентимент і бажання помсти будуть ретельно роздуватися пропагандою набагато більше, ніж дотепер. Якісь санкції залишаться, якісь будуть зняті, тож РФ шукатиме лазівок поновити військову потужність. Так чи інакше, у Кремлі (а точніше, у бункері) залишиться путін чи його наступник (такий самий), і нікуди не подінуться гігантські арсенали зброї масового ураження.

Війна повернеться, і так буде до того часу, поки світовій спільноті це не набридне, і тоді реалізується план "7Д", про який я вже писав: демілітаризація, денуклеаризація, децентралізація, демократизація, декомунізація, десталінізація, депутінізація. Зробити це без окупації країни можна лише тоді, коли є нові потужні лідери всередині, а нині їх немає.

Отоді РФ вже не становитиме загрози, і війна закінчиться.

Хто живе на фронтирі, на межі Дикого поля, той мусить тримати рушницю напоготові. Завжди.

Тепер друга частина посту. В ній я поясню, чому Арестович не правий.

Тому що війна закінчиться значно раніше. Тому що ми побудуємо таку потужну економіку (позбувшись бюрократії, олігархії, монополій, державних підприємств, привілеїв, корумпованих судів, надмірного тягаря перерозподілу ВВП через бюджет та інших ознак економічної несвободи), що це дозволить нам створити армію, на яку ніхто не ризикне нападати.

А РФ тим часом розвалиться, не без нашої допомоги (ні, ви не подумайте чогось такого — допомога буде лише добрим словом). І з новими державами у нас буде договір про мир, дружбу і жувачку. Бо ми їм будемо потрібні.

Отак війна і скінчиться. Значно раніше 2035.

Як ви вже зрозуміли, це два сценарії. Обирати нам.

Головне не забути, бо інакше наше майбутнє за нас обере хтось інший.