Питання членства України в НАТО не знято з порядку денного

В ефірі єдиного марафону українських новин радник голови ОПУ Михайло Подоляк завив, що прямі переговори між президентом українським президентом Володимиром Зеленським та російським диктатором володимиром путіним відбудуться вже після того, як ЗСУ здобудуть перемогу на Донбасі.

Я відзначив би, що на даний момент можна констатувати – проводяться не переговори, а консультації. Переговори – це коли зупинені бойові дії, коли остаточно зрозуміло, хто переміг, або коли сторони, розуміючи паритет сил, згодні домовлятися. Зараз же, наголошую, йдеться про консультації. І вони, безумовно, насамперед для забезпечення гуманітарних коридорів (для вивезення цивільного населення, яке страждає від каральних акцій окупаційних військ та блокади), вирішення питань щодо обміну військовополоненими, заручниками. Тобто – консультації мають бути спрямовані на вирішення гуманітарних питань, які турбують Україну.

Так, у процесі цих консультацій намагаються вийти на якісь політичні, безпекові позиції.

Але, на мій погляд – основна складова будь-якої війни та будь-яких переговорів – якщо свою справу зробило військо. Лише після цього можна сподіватись на успіх дипломатії. Поки що говорити про істотну перевагу якоїсь із сторін не доводиться. Тому зараз, незважаючи на те, що ми звільняємо тимчасово окуповані території, незважаючи на тактичну та стратегічну ініціативу, підтримку всього цивілізованого світу (все це посилює наші позиції на цих консультаціях), остаточного прориву на фронті ми поки що не маємо. Тому немає прориву й у процесі консультацій.

Натомість є певні коригування у позиції російської сторони – з огляду на те, як себе показали ЗСУ та всі українці. Враховуючи ті жахіття, що розкрилися на території звільнених населених пунктів Київської області – у Бучі, Бородянці, Ірпені, Гостомелі. А також на інших територіях, які пережили російську окупацію. Це все викликало обурення міжнародної спільноти. І посилило його бажання потужніше підтримувати Україну.

Але поки що, наголошую, ми не можемо говорити ні про перемогу, ні про поразку якоїсь із сторін. Як і про якийсь позаблоковий або блоковий статус України. Все це пов’язано із гарантіями безпеки України після війни. І ці гарантії мають бути юридично зобов’язуючими та міжнародними. І гарантами повинні виступати насамперед країни ядерного клубу, крім росії.

І тут поки що немає чіткої позиції гіпотетичних країн-гарантів щодо наміру брати на себе юридичні зобов’язання щодо забезпечення безпеки України. І їх, гадаю, не може бути, доки не закінчиться війна – сподіваюся, так, як нам того хочеться.

Тож українська сторона має проводити такі консультації, але не брати на себе до закінчення бойових дій якихось зобов’язань щодо свого статусу, оборонно-безпекової сфери.

Нагадаю, що влітку в Іспанії відбудеться саміт НАТО. Подивимося, які там будуть ухвалені рішення, зокрема щодо України. І я припускаю, що, незважаючи на деякі публічні заяви про те, що Україна поки не може стати членом Альянсу, в НАТО зміцнюється позиція щодо того, що наша країна, яка продемонструвала таку міць, таку волю до перемоги, таке бажання інтегруватися в європейську, євроатлантичну, демократичну спільноту – не може залишатися поза ЄС, поза НАТО.

Зрозуміло, що через певні прагматичні моменти євроатлантична інтеграція України обговорюється зараз не так активно, як інтеграція до Євросоюзу.

Але питання членства України в НАТО, як на мене, не зняте з порядку денного. Просто його не потрібно зараз педалювати. Не треба розганяти усілякі опитування, які нібито демонструють зниження підтримки курсу в НАТО серед українців. Нічого такого не відбувається. Абсолютна більшість жителів нашої країни – за євроатлантичну інтеграцію. Ослаблення цієї підтримки – у межах статистичної похибки.

Членство України в НАТО – це стратегічне питання. Воно пов’язане із ходом цієї війни та головне – результатами цієї війни. А що ці результати будуть для нас позитивними – я не сумніваюся.

Навколо України консолідується весь прогресивний світ. Підтримка лише збільшуватиметься. І окрім тих же спрямованих нам американцями десяти "Джавелінів" на один російський танк, впевнений, ми отримаємо й потужні засоби ППО та ПРО.

Важливими є витримка, тверезий розрахунок та стратегічне мислення у контексті відстоювання національних інтересів України у цей непростий час.