Маріуполь безупинно рве на шматки російських нацистів — це шанс для України накопичити сили та піти у наступ

Російські нацисти обстрілюють ракетами Одесу через неміч. Через неможливість її захопити і зґвалтувати. По землі нацисти так і не дійшли. Бо горою за Одесу встав Миколаїв. І не пропустив. І він же, за допомогою Одеси, звільнить Херсон.

Так само, як горою за Київ встали Буча, Ірпінь, Гостомель та дивовижний Чернігів. Столиця встояла і звільнила ці міста, доєднавшись до спротиву.

Як Суми та Охтирка ціною сотень життів горою встали за Київ та Полтаву. А Полтава та інші міста пішли в контрнаступ.

Як Харків закрив Полтаву, Дніпро та наш Донбас. А сам Харків прикривають тисячі воїнів з усієї України.

Як Кривий Ріг закрив Дніпро, Запоріжжя та Кропивницький від навали. А спецназ та військо, маючи час, рушили йому на підтримку.

Як зараз Запоріжжя стримує орду на півдні. Наше Гуляй Поле і наша Козаччина, де тисячі бійців рвуть русню на шмаття.

І як Маріуполь 40 днів без зупину вбиває російських нацистів за всю Україну, сковуючи боєздатні сили орків. За кожного з нас. Кожен день захисту Маріуполя — це шанс для кожного іншого міста країни накопичити сили і перейти в наступ.

Кожне наше місто. Кожне містечко. Кожне село, яких вже безліч. Кожний населений пункт, де зупинили російських нацистів хоча б на годину — герої. Герої, які дали шанс тим, хто далі збирає сили.

Ми всі завдячуємо один одному. Кожне місто. Ми всі під обстрілами. Ми всі втрачаємо близьких. Проте ми так само всі разом переможемо росіян і помстимося за кожного. Переможемо разом.