Смертельно небезпечні ілюзії, що з путіним можна досягти компромісу

У Туреччині у вівторок, 29 березня, відбудеться черговий раунд переговорів між Україною та Росією.

Хтось висловлює сподівання на намацування деяких компромісів. Але тут важливо розуміти, що ця війна не розпочалася як війна за компроміси. Вони не були потрібні путіну раніше — не потрібні й зараз. Його цікавить лише повне знищення України як держави. І не лише України. Він претендує на створенні СРСР-2 на основі всіх колишніх союзних республік, з втягуванням у зону впливу та країн колишнього Варшавського договору. А тому смертельно небезпечні ілюзії, що з путіним можна досягти компромісу.

Переговори вести, безперечно, потрібно. Але виключно у ракурсі розв'язання питань гуманітарного характеру. "Зелені коридори", обмін полоненими, гуманітарні вантажі. Тут можуть бути певні результати. Не більше.

Щодо політичних компромісів – вони не реальні. І надії на це лише розслаблюють нас. А розслаблятися не можна ні на мить. Важливо розуміти, що не політики, а солдати на фронті захищають нашу країну демонструючи чудеса мужності, твердості духу. І всі, хто стоїть за їхньою спиною, повинні зміцнювати цю твердість духу. У жодному разі не йдучи на кремлівські ультиматуми.

Вже давно зрозуміло, ще на прикладі Донбасу, що путін знижує активність військових дій лише для того, щоби провести перегрупування військ, підтягнути резерви. І знову продовжуватиме війну.

Тож переговори не допоможуть. Це війна – до перемоги. Інших варіантів немає. Чи весь цивілізований світ на чолі з Україною переможе путінський режим. Або путінський режим зітре з лиця землі Україну, а потім і решту.

Саме це треба зрозуміти зараз усім в Україні та за її межами. Що гра йде у довгу. І що нам потрібно розв'язувати питання мобілізації, логістики, забезпечення збройних сил саме з таким прицілом. Системно. Щоб наші війська розуміли, що тили – сильні. І діяли спокійно, упевнено, жорстко.