Не витрачайте свій час на росіян, вони сидять удома, їм по*уй

Я бачу, як зростає тенденція закликів до росіян розплющити очі та побачити, що насправді в Україні зараз триває війна. Війна РФ проти України та її мирних жителів. І побачивши зробити щось: висловити свою позицію, вийти на вулиці, площі міст з протестами.

Скажу свою думку. Вважаю це марно. Невдячна праця, яка ні до чого не приведе. Не витрачайте свій час. На вулиці російських міст хоч і вийшли тисячі, але мільйони сидять далі по своїх будинках. Їм — по*уй. Навіть не страшно, що посадять. Просто по*уй. Інших почуттів щодо війни вони не мають. Загинуть ще сотні наших дітей — сидітимуть і далі.

Суть у тому, що все почалося набагато раніше. Ця війна є прямим наслідком ставлення росіян до українців. Сам факт виникнення та існування СРСР передбачав собою механізм сегрегації людей за расовою та національною ознаками. Росіяни звикли, що вони вища раса, привілейована каста всередині СРСР. Решта, включаючи українців, у свідомості середньостатистичного росіянина — люди другого сорту.

Українська культура, мова, традиції — все це в совку сприймалося більшістю росіян як вада, ментальна інвалідність. І так було майже завжди, скільки існує радянське та російське кіно, література, ЗМІ. У цьому — вся ідея їхнього шовінізму. Народжувати, ростити і виховувати людей у ненависті та зневагах до ближніх, забиваючи їхні голови інформаційною кашею про імперію, власну унікальність та велич. Шовінізм та сегрегація.

Війна зараз – наслідок того, що відбувалося роками в головах. Вони вважають, що зараз РФ не воює з нами, а карає. Як карають молодших бездумних братів. Ставлять на місце.

Про що казати, що пояснювати. До чого закликати. Немає сенсу. Жодних почуттів там давно немає, є мертва тканина в головах, в яку десятиліття через ТБ, фільми, музику, новини, анекдоти та масову культуру ненависті вбивали зневагу до своїх сусідів.

Навіть думаючі, які вміють робити самостійні висновки росіяни — навіть вони й досі в основному не можуть змусити себе на 100% позбутися великоруського шовінізму. Адже десь у глибині своїх душ, багато хто з них продовжує вважати, що Україна — це другосортна держава.

Це вже не війна Путіна. Це війна кожного росіянина. Не лише того, хто бере у ній участь, заохочуючи цей жахливий, нелюдський геноцид. І не тільки того, кому по*уй. Але й того, хто в білому пальті та правильному намисто у правильний прайм-тайм огидного пропагандистського телеканалу виходить в ефір із плакатом "ні війні".