У Німеччині відзвітували, скільки зброї відправили за 2023 рік в Україну: цифра чимала

Читать на русском
Автор

Загальна сума експорту — рекордна

У 2023 році федеральний уряд Німеччини схвалив експорт зброї на суму понад 11,7 мільярда євро — більше, ніж будь-коли раніше. Зазначається, що попередній рекорд 2021 року в 9,35 млрд євро було перевищено на 25 відсотків у середині грудня.

Більше третини затвердженого експорту на суму 4,15 млрд євро було спрямовано в Україну для боротьби з російською навалою. Про це йдеться у відповіді Міністерства економіки на запит депутата Бундестагу Севіма Дагделен від альянсу Сахра Вагенкнехт, пише Spiegel.

Зазначені цифри стосуються періоду з 1 січня по 12 грудня 2023 року. За цей період було схвалено експорт бойової зброї на 6,15 млрд євро та іншої військової техніки на 5,67 млрд євро. Майже 90 відсотків походять з країн ЄС і НАТО, України, Японії, Австралії чи Південної Кореї.

А від третіх країн — таких як Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія — Німеччина виготувала в зброю та інше озброєння на суму 1,76 мільярда євро.

У перший рік війни Україні було схвалено постачання озброєння на суму 2,24 млрд євро, зокрема зенітних систем і важкої артилерії. Цього року, серед іншого, були додані основні бойові танки Leopard 2, які федеральний уряд зробив доступним після довгих коливань.

Навіть без урахування постачання в Україну федеральний уряд затвердив експорт на суму понад сім мільярдів євро. Для порівняння — за 16 років уряду канцлера Ангели Меркель позначка в сім мільярдів була перевищена лише тричі.

Проте, попри це Україна йде позаду в рейтингу найважливіших країн-реципієнтів Німеччини, і опиняється на сьому місці.

У пʼятірку входять:

  • Норвегія (1,20 млрд євро);
  • Угорщина (1,03 млрд євро);
  • Велика Британія (654,9 млн євро);
  • США (545,4 млн євро);
  • Польщі (327,9 млн євро).

Раніше "Телеграф" писав, що Європейський союз розпочав підготовку резервного плану, завдяки якому Україна отримає 20 млрд євро, обійшовши заперечення угорського премʼєр-міністра Віктора Обрана. До такого варіанту вдадуться, якщо на саміті 1 лютого подолати вето очільника парламенту Угорщини не вийде.