В Україні запропонували обміняти рештки Столипіна: в ГУР дали коментар, а в росіян вже істерика
- Автор
- Дата публікації
- Автор
За життя Столипін заперечував існування української нації
У Києво-Печерській лаврі запропонували внести рештки прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна до обмінного фонду РФ. "Видатний російський діяч" був похований на території київської святині ще у 1911 році.
Таку пропозицію зробив гендиректор заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максим Остапенко в коментарі журналістці ТСН. На думку гендиректора питання варто винести на громадське обговорення.
"Одна з ідей — внести його в обмінний фонд, як би це не виглядало і не звучало. У нас є загиблі герої, у нас є живі герої, які перебувають у полоні. У нас є наші українські видатні діячі, які перебувають у межах РФ, які закинуті та ніхто не знає, де вони перебувають. Якщо ми говоримо, що почався процес справжньої незалежності України, він має починатися, зокрема, з повернення наших символів і наших діячів", — зауважив Остапенко.
Директор національного заповідника зауважив, що за життя Столипін був людиною, яка "заперечувала українську незалежність, право українського народу на існування як такого і розглядала нас виключно як придаток до Російської імперії". А відтак "треба думати, що з цим робити".
Журналістка Ірина Ромалійська, яка, власне, і спілкувалася з директором заповідника, пише у своєму Facebook, що зв'язалася із представником ГУР Андрієм Юсовим. Журналістку цікавила його думка щодо пропозиції Остапенка.
"Каже, що до них з такою пропозицією не зверталися, але "Україна готова розглянути усі варіанти, які допоможуть повернути наших полонених з російської неволі", — зазначила Ромалійська у своєму дописі.
Разом з тим, реакцію росіян на таку пропозицію можна назвати більш ніж очікуваною. Чого лише варті заголовки статей їхніх видань.
На додачу депутат Тюменської обласної думи Іван Вершинін у своєму Telegram назвав пропозицію Остапенка "сатанізмом в чистому вигляді" та додав, що у Києві сидять "богохульники та осквернителі могил".
При цьому, той самий Вершинін ні словом не обмовився про те, що у 2022 росіяни вкрали з окупованого Херсона кістки князя Потьомкіна, а разом з ним й пам'ятник прихопили. Раніше, "Телеграф" вже робив підбірку нахабних крадіжок окупантів в Україні.
Чим "прославився" Петро Столипін
Петро Столипін був прем'єр-міністром Російської імперії у 1909–1911 рр. Прославився тим, що проводив жорстку політику задля зміцнення самодержавства, адже найбільшу загрозу "російській православній цивілізації", на думку Столипіна, несло національне відродження поневолених Росією народів.
Столипін розпустив Думу, запровадив військово-польові суди, обмежував політичні свободи. Переслідуючи українську мову і культуру, "видатний діяч" розсилав свої циркуляри, в яких наказував боротися з "ідеєю відродження старої України та устрою на національно-територіальних засадах".
Період роботи Столипіна у Києві відзначився жорстокими репресіями. Він повсякчас підозрював українців у намірах сепаратизму і, щоб викорінити сам український дух, заборонив публічний вжиток української мови. На цій підставі по всій імперії влада закривала українські організації та газети, забороняла продаж книжок, проведення концертів та вечорів українською мовою.
У березні 1911-го року уряд Столипіна не дозволив відзначення 50-ліття від смерті Тараса Шевченка. А приїхавши до Києва, — за кілька днів до своєї загибелі, — прем'єр Росії заявив: допоки він живий, пам'ятника Шевченкові у "матері міст руських" не буде.
У вересні 1911-го Столипін був застрелений у київському міському театрі (нині Національна опера України). Його вбивство до сьогодні залишається однією з найзагадковіших сторінок історії.
У своєму заповіті Столипін зазначав, що хоче бути похованим там, де його уб'ють. Враховуючи, що російський діяч на той момент вже пережив 10 замахів на вбивство, така далекоглядність мала певний сенс. Поховали Столипіна у Києво-Печерській лаврі.
Нагадаємо, нещодавно "Телеграф" писав про черговий обшук СБУ у Києво-Печерській лаврі. Цього разу дії правоохоронців були пов'язані зі справою про організацію заворушень під час повернення майна святині державі.