Вибух буде, як 15 "Іскандерів": три причини, чому космічна ракета "Союз" вдарить по Москві замість Києва

Вже кілька днів поспіль в українському інформаційному просторі не вщухають розмови про наміри росіян завдати по Києву удару космічною ракетою-носієм "Союз", яку в "Роскосмосі" вирішили модернізувати для підвищення шансів на успішну атаку.

Військові експерти та спеціалісти в галузі ракетно-космічної промисловості вже дали свої оцінки планам російських посадовців. Майже всі вони зводяться до одного висновку: недолугим фантазіям Рогозіна збутися не судилося.

Аби остаточно поставити крапку в дискусіях щодо реалістичності загрози з космосу, "Телеграф" звернувся до кандидатки історичних наук, координаторки космічних програм ГО Noosphere Наталі Боротканич.

— Як ви оцінюєте плани "Роскосмосу"?

— Сам факт того, що в росії висувають і обговорюють плани задіяння звичайної космічної ракети як зброї для атаки цивільного міста є черговим підтвердженням того, що ми маємо справи з країною-терористкою, яка порушує всі можливі принципи міжнародного співіснування.

Ба більше, деякі ЗМІ повідомляють про те, що цей план схвалив і путін, що також свідчить про безпрецедентний рівень аморальності та потворності російського керівництва.

— А як щодо технічного боку питання?

— Якщо не брати до уваги абсурдність цього плану, то суто технічно запустити орбітальну ракету не у космос, а в якусь точку земної поверхні можливо. У росії є ракети-носії "Союз-2", є стартові комплекси для їхнього запуску, причому не тільки у Казахстані (з якого їм скоро доведеться піти), а й на Далекому Сході та в Архангельській області. До повномасштабної війни у агресорки був ще майданчик на європейському космодромі "Куру" у Французькій Гвіані, однак вже нема.

Для теракту колишній очільник "Роскосмосу" Рогозін, який потрапив у немилість путіна і був феєрично звільнений із цієї посади, обрав космодром "Плесецьк" у Архангельській області. Цей об'єкт розташований лише за 800 кілометрів на північ від Москви.

Маса вибухівки, яку звідти теоретично можна скинути на Україну, буде найбільшою — близько 9 тонн. Варто пам'ятати, що попередницею "Союзів" є ніщо інше, як балістична ракета Р-7, тобто запрограмувати її замість виходу на орбіту і виведення вантажу на параболічну траєкторію можливо. Але все не так просто…

— Які проблеми можуть виникнути?

— Проблема номер один — що використовувати як заряд? Готових конструкцій неядерної бомби вагою 9 тонн у росії нема. Доведеться або використовувати щось кустарне, що з великою ймовірністю не спрацює як треба, або застосовувати набір звичайних бомб, наприклад, тих же ФАБ-500.

Проблема номер два — ці бомби з високою ймовірністю не переживуть входження в атмосферу, адже частину траєкторії вони долатимуть у космосі. Космічні кораблі та ядерні боєголовки оснащені спеціальним термозахистом, який вберігає їхні нутрощі від перегріву та тертя. У звичайних бомбах тротил просто розкладеться і не вибухне з тією силою, з якою міг би. Знадобиться великий захисний екран, або оснащувати ним кожну окрему бомбу, а це вже складна задача для росії.

Проблема номер три — траєкторія ракети. При запуску з Плесецька шлях ракети пролягатиме через густонаселені райони росії, зокрема і над Москвою. Навіть якщо носій не впаде на своєму шляху (а від аварійного пуску ніхто не застрахований), зоною падіння відпрацьованих ступенів може стати Москва та її передмістя.

Крім того, за оцінками самого ж "Роскосмосу", точність влучання бойової частини в ціль становить 50-100 км. Протяжність Києва із півночі на південь — близько 42 км. Шанси влучити у поліські ліси значно вищі.

— Які наслідки матиме такий удар?

— Навіть у найгіршому разі, якщо росіянам неймовірно пощастить і ракета не розвалиться над Москвою, зазначені 9 тонн — це еквівалент масованого удару півтора десятками "Іскандерів" одночасно. Звісно, наслідки можуть бути жахливими, але не катастрофічними, як їх малює уява людожерливого путіна.

План Рогозіна є абсурдним не лише з технічної, а й економічної точки зору. Він збирається запускати фугасні бомби ракетою-носієм заввишки 51 метри та стартовою масою понад 300 тонн. Вартість пуска "Союз-2.1б" ще 2018 року становила 48,5 млн доларів.

І наостанок, росії такий теракт може коштувати усієї співпраці у космічній сфері, якої і так вже майже не залишилося. Навіть не тому, що ніхто не захоче співпрацювати з країною, чиї "мирні" ракети цілеспрямовано вбивають цивільних людей. Цивілізований світ просто не буде впевнений, що наступний "Союз", який заявляється як цивільний, не розсипле бомби десь над Європою. Тож, навіть теоретично росія від цього плану нічого не може виграти.