Втома від війни чи недовіра до влади? Соціологи розповіли, скільки українців мають занепадницькі настрої

Накопичення внутрішніх проблем в Україні та наративи російської пропаганди справляють негативний вплив на громадян

За останній рік серед українців суттєво побільшало тих, хто вважає, що між армією та владою намітився розкол, а для завершення війни уряд може піти на неприйнятні для України поступки у переговорах з рф. Такі тенденції зафіксували фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) під час щорічного телефонного опитування.

Чим продиктовані подібні настрої серед населення – втомою від війни чи реальним передчуттям великої зради? "Телеграф" запитував у експертів в галузі соціології та політології.

Рівень (не)довіри у цифрах

Згідно з результатами соціологічного дослідження КМІС, третина опитаних громадян України вважає, що між вищим військовим і політичним керівництвом нашої країни є розкол. До речі, ще рік тому цей показник становив лише 10%. Крім того, ймовірність укладання владою угоди з ворогом на неприйнятних для нас умовах припускають 12% опитаних, проти торішніх 7%. У тому, що колективний Захід втомився підтримувати Україну у війні і жадає "мирних переговорів" з рф, впевнені 30% опитаних, хоча торік цей показник сягав лише 15%.

На перший погляд, статистика демонструє зростання занепадницьких настроїв і недовіри суспільства до влади у ключових питаннях, що стосуються безпеки і майбутнього держави. Однак подібна оцінка ситуації є емоційно забарвленою, впевнений професор кафедри політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

За словами науковця, акцент у результатах цього опитування слід робити на тому, що після майже двох років повномасштабної війни 54% українців впевнені у злагодженості дій армії та влади задля спільної перемоги, 80% суспільства не припускає думки про компромісні рішення влади у питанні домовленостей з рф, а 63% впевнені, що Захід робить усе можливе для надання серйозної допомоги Україні та її перемоги на прийнятних для нас умовах.

"Зараз дуже важливо не потрапити в пастку російських наративів, адже це саме їхній пдхід: представити все так, ніби українці виснажені, розчаровані і не довіряють владі та Заходу. Насправді ж, все навпаки. Українці залишаються оптимістами та патріотами своєї держави, попри усі жахи війни.

Наш Фонд також проводив подібні опитування, і ми навмисно ставили провокативні питання щодо можливості територіальних поступок або компромісів з рф у разі припинення поставок зброї від Заходу або ж бомбардування житлових масивів з боку росії. Результати приголомшують: на поступки готові йти лише 10% населення. Решта заявили, що боротимуться й далі, не зважаючи на будь-які умови", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Дивитись на ситуацію крізь рожеві окуляри теж не слід, зазначає Олексій Гарань. Втома людей від війни очевидна і цілком природна, тому подібні опитування є своєрідним індикатором для влади, яка повинна рахуватися з настроями у суспільстві і тримати руку на пульсі запитів громадян.

За великим рахунком, думки українців щодо розколу між армією та владою або ж питання неприпустимих поступок у переговорах з рф, носять радше риторичний характер, адже жодне з трьох запитань, поставлених у ході соцопитування, не має реальних підвалин для обговорення – позиція української влади з приводу кожного з них є твердою та принциповою, вважає політичний експерт Дмитро Левусь.

Варто зазначити, що питання переговорів з рф (в тому числі, щодо будь-яких поступок), дійсно, було закрите указом президента Володимира Зеленського ще на початку повномасштабного вторгнення і обговоренню на офіційному рівні відтоді не підлягає.

Що ж стосується буцімто втомленого від війни Заходу, ця "пісня" лунає ледь не з другого тижня великої війни, проте обсяги поставок озброєння з Європи та США тільки збільшуються, а сама номенклатура стає все більш новітньою та потужною.

"Тиражувати наративи про розкол між армією і владою теж не варто, адже армія є державною інституцією. Вони працюють на спільну мету. Водночас, зрозуміло, звідки беруться ці побоювання. З приходом війни проблеми корупції та зухвалої поведінки окремих можновладців або представників силових структур нікуди не зникли. Ба більше, зараз вони сприймаються гостріше, аніж у мирні часи. Звідси й емоційний "відкат", який ситуативно провокує дещо упадницькі настрої у суспільстві", – каже політолог в коментарі "Телеграфу".

Не зачаровуйся – розчарованим бути нелегко

Попри те, що більшість українців дійсно тримають стрій і не піддаються ані втомі від війни, ані російській пропаганді, зовсім ігнорувати зростання недовіри до влади, було б неправильно.

Причиною таких тенденцій є не лише робота ворога в інформаційному просторі, а й ситуація на фронті, вважає політтехнолог Олександр Кочетков. За словами експерта, вище політичне керівництво країни припустилося помилки, надто гучно анонсувавши амбітні плани контрнаступу ЗСУ. Результатом цього стало розчарування суспільства.

"З представленого навесні "графіку" збилися, а новий людям ніхто не запропонував. Вони природно шукають винного у зриві цих "планів". Враховуючи, що військовим наші громадяни довіряють більше, аніж політикам, недовіра сформувалася саме до влади. Звідси й розмови про розкол між армією та урядом. Насправді ж, ніякої зради тут нема. Просто були завищені очікування, які розбилися об реальність. Тепер суспільству потрібен час, щоб з цим примиритись", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Хвилюватися, що подібні настрої демотивують українців і відіб'ють бажання воювати, теж не варто, вважає Олександр Кочетков. За словами політолога, ті, хто готовий був захищати країну зі зброєю в руках, вже на фронті і будуть там, попри будь-які зміни настроїв. Ту ж частину суспільства, яка весь цей час ховається від мобілізації, жодні позитивні тенденції не змусять добровільно поїхати на війну.

Іншими словами, занепадницькі настрої серед цивільних не вплинуть на хід бойових дій в "гарячих" точках, проте можуть зіграти свою роль в рівні підтримки влади у її політичних рішеннях.

"В ідеалі зараз було б провести вибори. Президентські, парламентські, місцеві – повний пакет. Нехай би громадяни скористалися правом на волевиявлення, перезавантажили ті кадри, які їх не влаштовують, продемонстрували рівень довіри до обраних політиків. Це дійсно потрібно суспільству", – вважає експерт.

На жаль чи на щастя, найближчим часом виборів в Україні не буде. Про це свідчать не лише офіційні заяви з боку уряду, а й відсутність закладених в бюджет на 2024 рік коштів на проведення голосування.

Крім того, чинна влада просто не має потреби наражати себе на такі ризики, як вибори або проведення всенародного референдуму для обговорення наступних політичних кроків, каже політичний експерт Олексій Голобуцький.

За словами політолога, у перший рік війни всі політичні, економічні та соціальні проблеми нашої держави відійшли на другий план – спочатку через шок від подій, потім через ейфорію від перших перемог. Тепер же (і особливо після "розчарування" у темпах контрнаступу) громадяни починають ставити владі незручні запитання, проте, поки що лише подумки або ж у соцопитуваннях.

"У нас ніколи не було повноцінної свободи слова, була лише її видимість та імітація. Очікувати її зараз, коли заборонені будь-які акції та мітинги, а по телевізору виключно "марафон" з лояльними спікерами – наївно. Вище політичне керівництво перебуває у "теплій ванні", де йому не ставлять незручних запитань і не пред'являють претензії. Нема політичної конкуренції та виборчих перегонів. Навіщо їм щось змінювати? До кінця наступного року у них є лише мандат на перемогу, тому жодних переговорів і тим більше поступок не буде", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".