Не подобається, коли кажуть "дайте нам допомогу": американський професор дав пораду Україні

Деякі наративи України мають великі недоліки

Україні слід інакше порушувати питання, коли йдеться про надання їй допомоги. Світ має розуміти, що якщо Україна "впаде", війна може переміститися на країни НАТО і тому зараз давати зброю вигідніше та дешевше. Такий наратив переведе фокус із надання допомоги Україні на те, що зараз триває війна насамперед за себе.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" сказав професор міжнародного бізнесу Університету Північної Кароліни у Ґрінсборо Василь Тарас, який є уродженцем України й проживає в Штатах вже понад 30 років. В Україні часто наголошують, що це форпост вільного миру, демократії та цивілізації та, за його словами, є безліч людей, які саме так сприймають цей пафос.

"Тобто якесь зло напало на незалежну країну, але незалежна маленька країна повстала і бореться зі злом. Нам, може, до тієї маленької країни діла нема, але ж історія гарна. Такий собі класичний бойовик чи фентезі як "Володар перснів" чи "Зоряні війни". І я навіть не знаю, люди дійсно переймаються Україною чи гарною історією і бажанням вболівати за гарну команду. Коли Зеленський заявив: "Мені потрібні набої, а не евакуація", це привернуло величезну кількість людей, і не дарма на той час фото Зеленського були на обкладинках всіх журналів, і майже кожен випуск новин починався з України, — сказав він.

Василь Тарас наголосив, що такий наратив має також і великий недолік. Тобто історія зводиться лише до України.

"Люди немов би мають визначитися: вони хочуть допомагати Україні чи вони хочуть "вболівати" за "нашу" команду. І це робить питання війни зовнішнім – ми спостерігачі. А тому виникають сварки, скільки коштує таке "вболівання", чи варта Україна допомоги. Казка, може, й гарна, але зла у світі багато, і на всіх грошей не вистачить", — додав співрозмовник видання.

На думку професора, краще, коли цю історію подають з погляду інтересів Заходу. Так, наприклад, Нікі Хейлі та Хілларі Клінтон кажуть, що питання зовсім не в Україні, а це внутрішнє питання США.

"Послухайте, що путін говорив у 2007 році у своїй мюнхенській промові про Захід, що він заявляв за кілька днів до нападу на Україну в лютому 2022 року. Він говорив, що його амбіції поширюються на весь Захід, або щонайменше на ту сферу, яка колись була під впливом СРСР", — нагадав Василь Тарас.

Також він згадав і заяву Лаврова, "збирайте свої манатки й забирайтеся на межі 1991 року". Тобто фактично вони висловлюють претензії на Балтику, Румунію, Польщу, Чехію та чи не Японію, і навіть іноді згадують про Аляску.

"І в цьому наративі ми воюємо не за Україну, допомагаємо не Україні, а йде війна проти нас, проти США, а Україна взяла на себе найбільший удар", — підкреслив професор.

Також він згадав слова Нікі Хейлі щодо того, що з військового бюджету на підтримку України йде 3,5%. Якщо рахувати у мільярдах доларів, це величезні суми, але з іншого боку це крапля в морі, якщо говорити про те, який це відсоток із загального бюджету. За її словами, за ці 3,5% завдяки Україні стримується такий гігантський супротивник, як росія.

"І наскільки буде дорожче, якщо раптом Україна впаде і ця війна перенесеться, умовно, на країни НАТО. Тут ніякого альтруїзму, ніяких гарних епічних історій, а виключно шкурний наш інтерес – як нам дешевше. А дешевше давати Україні зброю. Такий наратив переводить фокус із допомоги "якійсь" Україні, на те, що ми воюємо за себе, і Україна виконує поки що нашу роботу, щоб нам було дешевше і безпечніше", — сказав Василь Тарас.

Цей наратив, за його словами, звучить досить часто, і хтось хоче, той чує його. Хоча в американських новинах його менше.

"І коли Україна каже: "дайте нам допомогу", мені не подобається "дайте нам". Краще конструювати інакше: йде війна, ми тримаємо фронт, але якщо ви не підключитеся, то ми можемо і не втримати. В такому разі, ви готові приймати цей бій? Так треба ставити питання. Та мені здається, це недостатньо робиться", — підсумував співрозмовник.

Повний текст читайте у матеріалі на сайті "Телеграф": "Заходу не так припікає Україна, щоб йти на великі ризики": інтерв’ю з американським професором, ч.І.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що голова комітету з міжнародних відносин парламенту Естонії Марко Міхкельсон вважає, що Заходу необхідно збільшити військову допомогу для України.