Вистежити і збити: в Києві "саджати" ворожі БПЛА навчать навіть цивільних

Місяць тому український виробник антидронових рушниць і обладнання для комплексного захисту від безпілотників Kvertus і центр підготовки операторів БПЛА "Крук" уклали договір про співпрацю і запуск навчального курсу. Тепер їхнє співробітництво набуває реальних форм, тож за символічну плату військові і цивільні зможуть навчитися працювати із засобами "окопної" РЕБ.

Про це "Телеграфу" розповів директор Kvertus Ярослав Філімонов. За його словами, компанія стикалась із проблемою, коли їхнє обладнання потрапляло на фронт, а далі був дзвінок: "Воно не працює, що робити?"

"На першій розробленій нами антидроновій рушниці ми зробили одну кнопку. Одну! Щоб людина під час бойових дій не думала, що натискати, які частоти виставляти тощо. Нам кажуть: "Я натиснув кнопку, а дрон не впав". І ми годину телефоном пояснюємо, як працює те чи інше обладнання. Яким чином зброя нейтралізує дрони, — каже Філімонов. — Що це не лазер, не вогнепальна зброя тощо. Це обладнання, яке випромінює радіо хвилі, котрі глушать канали зв'язку, унеможливлює потрапляння сигналу від оператора дрону до самого дрону, тобто він стає некерованим. Таким чином нейтралізується безпілотник. Він стає "сліпий" і "глухий" і в режимі аварійного протоколу здійснює приземлення чи летить не туди, куди потрібно противнику. Тож у нас виникла ідея навчити людей в принципі користуватись засобами "окопної" РЕБ".

Kvertus передасть навчальному центру обладнання для РЕБ власної розробки і виробництва більш як на 1,5 млн грн і береться його ремонтувати у разі потреби. "Крук" — надасть інструкторів. Вартість навчання — близько 3000 грн для цивільних, 500 грн — для військових. Кількість місць у першій групі — 10.

Вартість символічна, пояснюють організатори, адже більшу її частину покриває центр "Крук", який є учасником програми "Армія дронів", і навчальний центр. Ці ж кошти потрібні для поповнення матеріальної бази, пояснює головний інженер, керівник напрямку антидронової боротьби за допомогою малих РЕБ Федір Цимбалюк. Навчання протидії атакам дронів без збитих БПЛА — поганий результат.

Трохи теорії і практика на полігоні — як навчатимуть на курсі

Федір Цимбалюк пояснює, що курс пройде на обладнанні українського виробника, але по факту буде універсальним: "Всі антидронові рушниці дуже схожі, працюють майже за одним принципом. Наше головне завдання просто пояснити, як працюють малі засоби РЕБ і навчити правильно ними користуватись — глушити частоти тощо".

Українці не винайшли велосипед і мають конкурентів і назовні, і всередині України, але вони стали партнерами, бо всі працюють на перемогу. Різниця — у вартості, каже Ярослав Філімонов.

"Я розмовляв із французьким колегою, вартість їхньої розробки стартує від 75 тисяч доларів. Наша подібна коштує 13,5 тисяч. Це унікальні розробки з комплектуючими, яких не знайдеш на радіоринку. Із 2017 року наша антидронова рушниця пройшла три покоління покращення. На момент повномасштабного вторгнення продукт був не тільки тестований, він вже був у використанні", — розповідає директор Kvertus.

В рамках тренувального комплексу студенти будуть використовувати:

• дроноловку Kvertus AD G-6+ (діапазонів частот — 6, ефективна відстань придушення каналів управління БПЛА до 3,5 км);
• дроноловку KVS Antidron MW (діапазонів частот — 5, ефективна відстань придушення каналів управління БПЛА до 3,5 км);
• дроноловку Kvertus AD Counter FPV"(для протидії FPV-дронам);
• портативну глушилку дронів Kvertus AD Hunter спрямованої дії (радіус блокування — 2000 м).

Програма курсу складається з одного дня теорії і чотирьох практики.

Перший день — ознайомча лекція з усіма існуючими видами техніки, як вона працює і чому саме так. І ще чотири дні — на опрацювання цієї техніки на полігоні.

"Працюватимуть дві групи — захисту і розвідки. Студенти розумітимуть, як працювати засобами РЕБ проти дрона, а з іншого боку — як працювати дроном в умовах застосування РЕБ", — пояснює Федір Цимбалюк.

Перша в Україні, за словами організаторів, програма навчання роботи з "окопними", або мобільними засобами РЕБ сформована. А от необхідну кількість студентів — майбутніх фахівців з роботи з малими засобами радіоелектронної боротьби поки ніхто не підраховував. Теоретично такий фахівець мав би бути у кожному відділенні з 8-10 чоловік. Тобто потреба в них — велика.

"На жаль, у певних питаннях військове керівництво відстає від розуміння потреб фронту, — зазначив у коментарі "Телеграфу" керівник навчального центру комплексної підготовки "ДГВ" у добровольчому формуванні №42 тергромади Києва "Легіон Оболонь" Геннадій Сінцов. — Згадайте, коли мова на початку війни зайшла про "мавіки", як це було сприйнято? Зараз ми розуміємо, що із допомогою цих дронів можна знищити ворога. Але спочатку цей дрон був сприйнятий військовим керівництвом несерйозно. На достатньому рівні такі центри, як наш, почали активну підготовку операторів БПЛА. Так само і зараз, коли ми розмовляємо про те, що у підрозділах рівня відділення потрібно мати фахівців з РЕБ, то чуємо, що на них нема штатного розкладу тощо".

Керівник навчального центру нагадав: коли починався проєкт "Армія дронів", було оголошено про необхідність навчання 10 тисяч операторів БПЛА. Їх вже на початку 2023 року було навчено 10 тисяч, але стало зрозуміло, що потреба у цих фахівцях — нескінченна.

"Ми зіштовхувались свого часу з опором командирів батальйонів піхоти, яким оператори дронів якраз і були потрібні. Їм здавалось, що всі стануть операторами дронів, стрільців не залишиться. Ми сперечались і доводили, що у вас людина може бути стрілком-оператором дрона. Вам не потрібно витягувати його з підрозділу і створювати щось окреме. В кожному відділенні має бути екіпаж, який зможе підняти хоча б мультикоптер, вже не кажучи про "крило", так само і з фахівцями з РЕБ – варто б додати у підрозділи людей, які вміють користуватись засобами радіоелектронної боротьби", – підсумував Геннадій Сінцов.