Захід має збільшити військову допомогу Україні, а не боятися розпаду РФ - естонський парламентарій

Читать на русском
Автор
Захід має збільшити військову допомогу Україні, а не боятися розпаду РФ - естонський парламентарій

Те, що відбувається — це про весь світовий правопорядок, вважає Марко Міхкельсон

Обсяги західної військової допомоги не відповідають поставленим бойовим завданням тому, що колективний Захід не усвідомлює важливість результату війни для всього світу. Також, у західних партнерів відсутня стратегія щодо ядерної загрози і є побоювання щодо дезінтеграційних процесів усередині РФ, які можуть виникнути внаслідок військової перемоги України. Такий підхід слід змінити — Україна має бути забезпечена всім необхідним озброєнням для звільнення власних територій, які зараз є окупованими. Про це в коментарі Guildhall заявив голова комітету з міжнародних відносин парламенту Естонії Марко Міхкельсон, який відвідує передову і спілкується з українськими військовими з 2014 року.

На його думку, інтенсивність бойових дій не відповідає обсягам виділеної допомоги. Також актуальним питанням є "вік" виділеного озброєння.

"Чому Захід не надає Україні військову допомогу в потрібних обсягах, коли замість відправки десятків танків, потрібні тисячі, коли потрібно чекати ухвалення політичних рішень щодо авіації четвертого покоління або далекобійної артилерії типу ATACAMS, або ще чогось? Це пояснюється відсутністю ясності стратегічних цілей західних країн щодо Росії. На міжнародній арені я виступив із критикою і заявив, що на Заході все ще немає достатнього усвідомлення, наскільки стратегічно важлива ця війна, не тільки для України та її територіальної цілісності, а й для всього міжнародного правопорядку", — вважає Марко Міхкельсон.

На думку естонського парламентарія, з початку війни виконано велику роботу — змінилася позиція Німеччини та інших країн, відновлено виробничі потужності для допомоги Україні та поповнення власних запасів озброєнь. Але, для досягнення стійкого миру в Україні та Європі, потрібно надавати військову допомогу українській армії в набагато більших обсягах.

"У серпні 1991 року президент Буш в українському парламенті закликав Україну не "розхитувати човен". Я думаю, через помилкове розуміння стратегічної стабільності, зокрема, питань контролю над ядерними озброєннями. Але відбувся колапс СРСР і нічого не сталося з ядерною зброєю. Сьогодні ми маємо схожу ситуацію — це не про Росію і навіть не про контроль над ядерними озброєннями. Те, що відбувається — це про весь світовий правопорядок, це про територіальну цілісність України. Абсолютно неприйнятно, коли в сучасному світі член Ради Безпеки ООН проводить агресію, окупує чиюсь території. Нам потрібно думати не про те, що трапиться з Росією, якщо Україна підніме прапор над Севастополем, а щоб люди, які зараз у страшних умовах, під окупацією, були звільнені. Це абсолютно різні питання, і саме тому ми так сильно закликаємо прийняти Україну до НАТО якомога швидше", — підсумував голова комітету з міжнародних відносин парламенту Естонії.