Росіяни обстріляли турецьке судно: чому мовчить НАТО і що це означає для України

Держава-терорист намагається встановити власні порядки у Чорному морі

З моменту оприлюднення інформації про напад рф на торгове судно Sukru Okan минуло кілька днів. За цей час офіційна Туреччина, біля берегів якої було обстріляно її ж суховантаж, не продемонструвала жодної реакції на російську агресію.

Ба більше, за даними видання Milliyet, в Анкарі чекають на візит володимира путіна, який може відбутися вже найближчими днями. Туреччина стане першою країною-членом НАТО, яку відвідає кремлівський диктатор з початку повномасштабного вторгнення.

"Телеграф" з'ясовував, доки (і чому) у Північноатлантичному альянсі будуть заплющувати очі на подібні інциденти, і чи означає це, що у питанні гарантій безпеки для зернового коридору Україна може покладатися тільки на себе.

НАТО "дає задню"?

Коли у липні росія заявила про вихід із зернової угоди, постало питання: що буде, коли Ердоган не змусить путіна продовжити співпрацю? Моделюючи ситуацію, більшість політичних експертів та аналітиків сходились у думці, що кремлівське бряцання зброєю — це чергова спроба домогтися пом'якшення санкцій шляхом беззубих погроз і шантажу. Логіка була простою: якщо Туреччина виступить гарантом безпеки для зернового коридору, навіть такий неконтрольований диктатор, як путін, не ризикне перешкоджати проходу суден, адже це дорівнюватиме конфлікту з НАТО.

Втім, не минуло й місяця, як росія буквально під дулами автоматів змусила зупинитись суховантаж, що за день до цього привіз кукурудзу в Грецію і прямував в Україну для завантаження партії зерна. Найцікавіше те, що інцидент стався за 12 км від берегів Туреччини, однак єдиною реакцією держави-члена НАТО стали слова представника турецького міністерства оборони, який сказав, що "чув про інцидент із судном, яке прямує до Румунії", і що "Анкара розглядає його".

Водночас, на думку аналітиків Інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, Туреччина не вдаватиметься до симетричних дій у відповідь на агресію рф, адже в її руках є значно зручніший інструмент впливу – протока Босфор.

"Анкара може у будь-який момент посилити заходи безпеки через Босфор, наприклад, обов'язкове супроводження буксирами старих танкерів та наявність ще більшого розміру страхування. А для рф, яка зафрахтувала для перевезення нафти Чорним морем якраз такий "іржавий флот", це може бути фатальним. Бо або вільних буксирів "не буде", або ставки страхування зроблять перевезення нерентабельними взагалі.

А для Кремля експорт нафтопродуктів Чорним морем — це мільярдні кошти. Лише за минулий місяць з чорноморських портів РФ вийшло 192 танкери загальним дедвейтом 12,2 млн тонни. І Туреччина має найбільший у Чорному морі важіль для того, щоб під абсолютно логічними приводами забезпечення безпеки судноплавства дати Кремлю адекватну відповідь на відверто піратські дії", – зазначають експерти.

Очікувати від офіційної Анкари жорсткої реакції не варто ще й тому, що атаковане росією судно йшло під прапором Палау, а сам інцидент стався хоча й поблизу Туреччини, але не в її територіальних водах, каже військовий експерт аналітичної групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

"Це брязкання зброєю, причому з дуже чітким розрахунком. росія добре знається на подібних провокаціях, тому обрала для обстрілу корабель держави, яка не може за себе постояти. Атакувати судно під прапором Туреччини, Ізраїлю або Великої Британії вони б не ризикнули. Аналогічні провокації у повітряному просторі поблизу кордонів країн-НАТО відбуваються з 2014 року, проте жодного разу рф не зробила нічого, що могло б стати приводом для застосування Альянсом 5-ї статті статуту (напад на одну державу-члена означає агресію проти всіх і вимагає вживання колективних заходів протидії. – Ред.). Саме тому Туреччина не вважає за потрібне якимось чином відповідати на цей інцидент", – пояснює військовий експерт в коментарі "Телеграфу".

Для терплячості у Туреччини є свої мотиви

Варто зазначити, що вагомих приводів для роздмухування конфлікту між Туреччиною та рф через інцидент у Чорному морі не бачать не лише військові, а й політичні експерти. Так, за словами аналітика Дмитра Левуся, прапор Палау і атака за межами 12-мильної зони від берегів Туреччини дозволяє Анкарі заплющити очі на піратство рф без репутаційних та безпекових втрат для себе.

Вибір Реджепом Ердоганом саме такої позиції продиктований бажанням досягнути консенсусу з путіним у питанні зернової угоди, каже експерт. Щоправда, Москва зацікавлена у цих переговорах не менше. Перебуваючи під ордером на арешт від МКС, володимир путін розраховує використовувати Анкару як майданчик для демонстрації своєї присутності на політичній арені світу.

"Інцидентом у Чорному морі кремль не стільки піднімає ставки перед зустріччю, скільки створює інформаційний галас. Раніше путін привертав до себе увагу, багатогодинними запізненнями на зустрічі з главами інших держав, тепер – атакуючи кораблі. Насправді, емоцій навколо цієї ситуації набагато більше, аніж реально завданої шкоди. Безумовно, це черговий акт піратства з боку рф, але розраховувати, що він спровокує якісь серйозні дії з боку Туреччини або зруйнує стосунки Анкари і Москви, не варто", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Судячи з усього, поки офіційна Анкара дійсно обрала стратегію м'якої сили, сподіваючись примусити кремль до пролонгації зернової угоди за допомогою переговорів, а не перестрілок. За даними видання A Haber, візиту кремлівського диктатора очікують вже найближчим часом.

"По суті, ми очікуємо на приїзд путіна до Туреччини, але може мати місце і візит у зворотний бік. Було б корисно додати очну зустріч із путіним наприкінці серпня-початку вересня", – йдеться у повідомленні.

Варто зазначити, що в Україні також покладають надії на дипломатичні здібності Реджепа Ердогана. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, президент Туреччини — "мабуть, єдина людина у світі, яка може переконати президента рф володимира путіна".

При цьому, реакція українського уряду на атаку судна була більш різкою, аніж у власників корабля. Зокрема, МЗС закликало міжнародну спільноту вжити рішучих заходів задля унеможливлення дій рф, які перешкоджають мирному проходженню суден в Чорному морі.

Своєю чергою радник президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк назвав інцидент "порушенням міжнародного морського права, актом піратства та злочином проти цивільних суден третьої країни у водах інших держав". У своїй заяві на платформі X Подоляк зазначив, що "Україна зробить всі необхідні висновки та обере найкращий спосіб відповіді".

Порятунок потопаючих — справа рук України?

Одразу після заяви рф про вихід із зернової угоди президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова продовжувати поставки продовольства у бідні країни морем і чекає лише аналогічної згоди від Туреччини і ООН. За словами глави держави, у липні компанії-власники кораблів запевняли, що готові відправляти свої судна, якщо Україна їх відпускатиме, а Туреччина пропускатиме.

Поки Реджеп Ердоган розробляв стратегію з повернення росії до зернової угоди і готувався до візиту володимира путіна, в Офісі президента України нагадали державі-терористу, що Чорне море не є російською юрисдикцією, тому атаки суден зі збіжжям можуть призвести до знищення Чорноморського флоту рф.

Втім, усе це було до того, як росіяни влаштували перший примусовий "огляд" корабля, попередньо обстрілявши його з автоматів. Вочевидь, тепер питання безпеки суден постане особливо гостро і, не маючи реальних гарантій безпеки для кораблів та екіпажу, частина компаній-перевізників може відмовитись від транспортування продукції визначеним зерновим коридором.

Через відсутність свого флоту, як гарантію Україна може запропонувати лише страхування суден за участі спеціально створеного фонду. Взяти на себе відповідальність за супровід кораблів і відбиття російських атак поки що не наважилась жодна з країн-партнерів України.

За словами військового експерта Олександра Коваленка, серед потенційних гарантів безпеки лише три країни — Туреччина, Румунія і Болгарія, адже тільки ці держави мають право виводити в Чорне море свої військові кораблі.

"Проте вкрай маловірогідно, що вони підуть на це найближчим часом. Водночас можливий варіант прокладання маршруту територіальними водами цих країн або використання маршрутів, максимально наближених до цих територіальних вод. Тоді у разі загрози судно зможе зайти у територіальні води Румунії, Туреччини або Болгарії, і для продовження атаки росії доведеться перетнути межу, за якою для неї почнуться вже дійсно великі проблеми", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Нагадаємо, раніше росіяни заявили, що "успішно відбили" атаку морських дронів на свої кораблі, після чого екіпаж довелося терміново евакуювати. А глава СБУ Василь Малюк дав підказку окупантам, як припинити ці "загадкові" та вкрай неприємні для ЧМ рф інциденти.