Тепер летять нам на голови. Як Кучма та не тільки примудрилися віддати рф українські ракети з літаками

Україна роками знищувала чи віддавала своє озброєння

По українських містах зараз прилітають саме ті ракети, які український уряд люб'язно передав росіянам у наприкінці 90-х. Після розпаду СРСР в Україні було близько ста різних бомбардувальників, майже невичерпні запаси ракет та винищувачів. Частину з цього порізали на метал, іншу — передали країні-агресору.

Здавалося б, хто тоді міг запідозрити такого милого сусіда з "бездоганною" репутацією у намірах влаштувати ще один геноцид? "Телеграф" розповідає детальніше про втрачені озброєння:

Ракети за газові борги

Проєкт "Схеми" на днях підтвердив, що росія б'є по Україні ракетами, які були передані москві за борги по газу. Журналісти отримали доступ до тексту угоди між Кабміном України та урядом рф від 1999 року про передавання росії крилатих ракет Х-55 з серійними номерами та співвставили їх із тими, які окупанти запустили по нашій державі.

Результати вражають — щонайменше з десяток ракет зі списку повернулися до нас назад під час атак, росія запустила їх по українських містах. Частину з них збили сили української ППО, частина влучила у житлові будинки.

Угоду уклав Кабмін на чолі з Валерієм Пустовойтенком, документ підписали в Ялті 1999 року. Київ передав москві набір стратегічних бомбардувальників та ракети до них:

• 8 важких бомбардувальників Ту-160
• 3 Ту-95МС
• (!) 575 крилатих ракет Х-55.

В обмін росія компенсувала Україні борг за російський газ – на суму 275 мільйонів гривень.

Ракета Х-55 — це радянська стратегічна авіаційна крилата ракета, яка призначена для ударів по наземних цілях. Виготовляли ракети Х-55, в тому числі у Харківському авіапромисловому об’єднанні, починаючи з 1978 року. Україна станом на 1991 рік володіла близько 1 тис. ракет Х-55, тобто Україна передала росії половину. Доля іншої половини теж сумна, але про неї згодом.

Характеристики ракети Х-55:

• стартова маса — 1195 кг;
• маса бойової частини — 410 кг;
• дальність польоту — 2,5 тис. км;
• швидкість — до 830 км / год;
• точність — до 100 м.

Ці ракети небезпечні через свою кінетичну енергію і залишки палива, що вибухають.

Інші "герої" угоди

У розслідуванні фігурує ім'я Пустовойтенка, але, за свідченнями очевидців тих часів були й інші. Серед них — президент Леонід Кучма. росія в 1990-і вже починала використовувати енергоносії як політичну зброю проти України. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", розповідав "Радіо Свобода", що автором ідеї передачі бомбардувальників був Ігор Бакай, як глава "Нафтогазу", для якого проблема була погасити борги перед "Газпромом". До того ж ціну на ракети та літаки занизили.

"Ідея була – от у нас там металобрухт якийсь є, а росіяни готові були його забрати. Ну, й продамо його і погасимо борги. Так і зробили, а президент Кучма схвалив все це. Мовляв, хоч щось, хоч частину боргів погасимо. Ну, й пішли літаки та ракети до росії… Виникало питання, а чи не задешево ми передаємо літаки, але росіяни витиснули, елементарно сказавши: хочете більше? Так ці літаки тоді нам непотрібні, мовляв", – пригадує той контекст Михайло Гончар.

До слова, Бакай після Помаранчевої революції переїхав у росію та став російським громадянином.

Що з цього повернулося назад

Частина зі збитих ракет зберігається у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. 3 таких ракети, які українська ППО збила у січні, травні та квітні 2023 року в Києві та в області – у списку переданих москві у 1999-му році.

Це також Х-55, яка наприкінці 2022-го влучила у багатоквартирний житловий будинок у столиці України, через що загинула жінка. Інша ракета влучила в будинок на Київщині, під час обстрілу постраждала дитина.

Могли собі дозволити?

І це ще не повний список цінних озброєнь, від яких просто так відмовлялася Україна. Під тиском країн Заходу Україна у рамках "Програми спільного скорочення загрози" (передбачала відмову України від стратегічної ядерної зброї та ліквідацію всіх засобів її доставки) вимушена була порізати 60 бомбардувальників ТУ-22М та сім ТУ-142 під наглядом американських інструкторів. А ще Україна в межах виконання цієї програми утилізувала решту крилатих ракет Х-55, яку не віддала росії. Це 487 Х-55.

Останній український бомбардувальник ТУ-22М3 утилізували 27 січня 2006 року на авіабазі "Полтава", він був останнім з 60 бомбардувальників. Нині на озброєнні в України немає важких бомбардувальників.

Якщо подивитися у бік сусідів, то росія жодних таких зобов'язань на себе не накладала і зараз ночами спокійнісінько тероризує літаками ТУ-22М українські міста. Наприкінці лютого з Ту-2М3 Росія завдала удару по Харкову, використавши 16 ракет. Бомбардувальники використовували для авіанальотів на Маріуполь та "Азовсталь", за що вони отримали прізвисько "Кати Маріуполя". У червні росія запустила з цього літака ракету Х-22 по ТРЦ "Амстор" у Кременчуці, а 14 січня 2023 вдарила по житловому будинку в Дніпрі. Ту-22М3 може бути носієм крилатих ракет "Кинджал". Саме з нього запускали ці ракети 9 травня 2022 року по цивільних об'єктах на Одещині.

Варто згадати та угоду від 23 листопада 2005 року між Україною та НАТО, відповідно до якої Україна знищує свою зброю (зараз це звучить як сюрреалізм). Мовляв, вона застаріла, може вибухнути без догляду, та й навіщо Україні захищатися, небезпека війни відпала. Вона передбачала фінансову допомогу Україні на утилізацію, але частково ми платили за знищення свого арсеналу самі:

• 133 тис. тонн боєприпасів,
• 1,5 мільйона одиниць стрілецької зброї,
• 1000 одиниць ПЗРК, переносних зенітно-ракетних комплексів,
• протипіхотні міни типу ПФМ-1.

Україна припинила утилізацію зброї за угодою з НАТО аж у 2015-му році, аргументувавши це тим, що позбуватися зброї в умовах війни — розкіш.

2009-ий рік. Україна та США починають проєкт, що мав на меті ліквідувати носії ядерної зброї та зброї масового знищення. На цей момент ядерної зброї у нас вже не було. Так Україна сказала "бувай" понад 185 ракетам і 50 самохідних пусковим установкам комплексів оперативно-тактичних балістичних ракет малої далекосяжності 9К72 "Ельбрус" (їх до цього перестали виготовляти теж в рамках договору зі США). Ще раз — в України у 2009-му році були балістичні ракети. А у 2011 році на честь його завершення влаштували урочисту церемонію в Хмельницькій області.

Окремо варто згадати колишнього міністра оборони Павла Лебедєва та "подякувати" за мирне небо. Той у 2013 році зняв з озброєння стаціонарні системи ППО С-200В з дальністю польоту до 250 кілометрів. ЗРК С-200 був єдиним комплексом дальньої дії (радіус дії до 250 км), був здатний прикривати великі промислові райони та знищувати авіацію ще на підльоті до кордонів України. У 2012 році комплекси були на озброєнні одразу у пʼяти військових частинах, і за підсумковою перевіркою 2012 року всі вони були визнані боєздатними. Але у Лєбєдєва пояснили, що комплект "застарів морально". До слова, деякі країни використовують С-200В і сьогодні.

Раніше "Телеграф" розповідав, як радянська гармата стала зброєю проти безпілотників і налякала окупантів.