Новий гучний скандал із закупівлями для ЗСУ: Міноборони заплатило 1,4 мільярда фірмі без ліцензій

Читать на русском
Автор
10791
Державний концерн "Укроборонпром"

До осені 2022 року про постачальника великої партії снарядів для ЗСУ майже ніхто не знав

Міністерство оборони України потрапило в черговий скандал щодо постачання боєприпасів. 11 листопада 2022 року відомство уклало контракт із фірмою "Львівський арсенал" на постачання великої партії мінометних снарядів 120 мм і 82 мм, яких сильно потребували наші військові, але так і не отримали.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на свої джерела у силових колах.

Сума контракту склала майже 1,4 мільярда гривень (за курсом долара на той час майже 38 мільйонів доларів). Досі жодного снаряда ЗСУ за даними домовленостями не отримали.

Перші поставки мінометних снарядів мали відбутися у грудні 2022 року, а в лютому 2023 року мали завершитися.

При цьому, як зазначають джерела видання, міністр оборони Олексій Резніков особисто дав добро на майже повну передоплату за контрактом через кілька днів після його підписання.

Коли зірвалися перші поставки, у Міноборони вирішили розібратися, у чому річ. З’ясувалося, що "Львівський арсенал" мав експортну ліцензію від фірми-постачальника з однієї країни Європейського Союзу, проте мін у цій країні не було, а самі снаряди знаходилися на складах у третій країні.

"Але ні "Львівський арсенал", ні його контрагент (!) не отримали експортних ліцензій цієї третьої країни до того, як узяти гроші Міноборони", — пише "УП".

Постачання не розпочалося навіть попри те, що львівська фірма передала постачальнику понад 400 мільйонів гривень.

При цьому співрозмовники на ринку озброєння звертають увагу на той факт, що за законами України гроші за озброєння перераховують тільки після того, як Міноборони отримує від постачальника експортні ліцензії.

Як Міноборони могло виділити гроші фірмі без ліцензій?

Перший варіант – корупційна складова. Учасники ринку розповіли "УП", що ще влітку 2022 року українські компанії закуповували міни та 82 мм та 120 мм за ціною на 40-50% нижче, ніж у контракті "Львівського арсеналу".

Водночас підписант угоди Олександр Лієв запевняє, що "Львівський арсенал" насправді надав експортні ліцензії Міністерству оборони.

"Ця компанія надала експортну ліцензію з країни постачальника, і лише тоді ми перерахували їм кошти. Найчастіше постачання організуються через посередників. У таких умовах нам важко проконтролювати отримання експортних документів із країни виробника", — сказав він.

У Міноборони ж кажуть, що вони не мають можливості перевіряти всі компанії.

Як "Львівський арсенал" отримав дозвіл Кабміну?

Видання звернуло увагу, що з осені 2022 року фірма не фігурувала серед великих постачальників озброєнь.

Засновник "Львівського арсеналу" – Юрій Збітнєв, який у 1990 році став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР.

Юрій Збітнєв
Юрій Збітнєв

У Кабміні поки що не дали точної відповіді на питання про те, як маловідома фірма легко отримала статус спецімпортера.

"Щоб отримати дозвіл від уряду на імпорт зброї, треба було зібрати та подати на перевірку піввагона документів, показати обороти грошей, старі угоди тощо. Що показував цей "Арсенал" — важко зрозуміти", — сказав один зі співрозмовників "УП".

Що тепер буде з грошима і чи будуть міни?

Після прострочень у постачанні снарядів Міноборони почало тиснути на фірму листами та вимогами сплатити штраф. У березні 2023 року силове відомство подало позов до Господарського суду Києва з вимогою стягнути з "Львівського арсеналу" передоплату та пеню. Сума позову становить 1,53 мільярда гривень.

Міноборони також просило суд заарештувати рахунки та інші активи компанії, але 23 травня отримало відмову.

Співрозмовники "УП" зазначили, що згодом силовому відомству все ж таки вдалося домогтися арешту грошей на рахунках "Арсеналу".

Видання пише, що львівська фірма перевела своєму європейському контрагенту лише частину грошей. Майже мільярд гривень було заблоковано на рахунках.

Своїм розслідуванням зайнялася й Нацполіція. Там відкрили провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (присвоєння, розтрата майна в особливо великих розмірах).

У гучній справі пройшли обшуки у департаменті військово-технічної політики МОУ, а також в автомобілі одного із фігурантів.

Нещодавно "Львівський арсенал" повідомив, що нарешті зміг отримати експортні ліцензії та почне постачання за своїм контрактом.

"Тепер незрозуміло, як знімати арешт з рахунків і давати добро на виведення грошей. Адже довіри до фірми залишилося небагато. Саме з її вини МОУ щонайменше на 7 місяців втратило гроші, а солдати весь цей час не отримують дефіцитного озброєння", — йдеться у матеріалі.

Раніше "Телеграф" писав про те, що в НАБУ заявили, що порядок держзакупівель у період воєнного стану потребує критичних змін.