"Це виглядає підступно": нардеп про підводні камені членства в НАТО "після закінчення війни"

Що конкретно приймають у НАТО після закінчення війни — невідомо

Багато західних політиків підтримують ідею членства України в НАТО "після закінчення війни". Однак це поняття для нашої країни означає одне, а на Заході водночас вкладають у "завершення" зовсім інше значення.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" повідомив народний депутат від фракції "Голос", член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

"Тут взагалі закладено певне лукавство, що ми розуміємо "після війни", що у нас є початком війни і закінченням? Я нагадаю, що у нас з формально юридичної точки зору війна не оголошена. Запроваджено правовий режим воєнного стану, який не обов'язково пов'язаний із веденням війни. В Конституції й в Законі "Про оборону" є поняття "стану війни", від його оголошення відраховується проміжок, який називається воєнним часом", — зазначив він.

Оскільки стан війни оголошено не було, зазначає Рахманін, то обчислити формальний час війни з міжнародно-правової точки зору та визначати, що вважати закінченням війни буде дещо складно. Для України її завершення настане лише після повного відновлення територіальної цілісності. Але що конкретно беруть у НАТО за закінчення війни — невідомо. На Заході деякі пропонують відштовхуватися від припинення бойових дій на тривалий строк.

"Але на який? І, знову ж таки, це припинення бойових дій може бути внаслідок: угоди про припинення вогню, угоди про перемир'я, угоди про укладення миру, або просто без жодних угод. І бойові дії можуть завершитися на тій лінії фронту, яка існує на сьогодні, можуть завершитися на наших кордонах зразка 91-го року, а можуть завершитися на кордонах зразка 23-го лютого 2022 року. Ми не знаємо, що там розуміють під словами "по завершенні війни" — наголосив співрозмовник видання.

Багато західних політиків виступали за те, щоб запропонувати Україні членство в НАТО після закінчення війни. Однак у це вони вкладали зовсім інше значення, ніж Україна. Для частини з них це означає тривалу відсутність активних бойових дій, проте п’ята стаття Вашингтонського договору (про колективну безпеку) не застосовується до територій, що залишаються тимчасово окупованими.

"Не даремно ж ціла низка західних видань посилається на досвід Німеччини. Мовляв, Німеччина була поділена на Західну і Східну, частина території була відрізана, але ж це не завадило Західній Німеччині стати членом НАТО. Більше того: ФРН до 1957 не вважала кордон з НДР державним, але до того вона цей кордон змушена була визнати", — вважає Сергій Рахманін.

Частина західних політиків упевнена, що ресурсу в росії вистачить ще довгий час, щоб продовжувати війну. Водночас Україна продовжуватиме страждати від ракетних атак. Тому вони натякають, що оптимальний варіант — зупинитися на поточній лінії фронту, що спростить шлях до членства в НАТО. Таким чином, підконтрольні Україні території отримають безпечну "парасольку" у вигляді НАТО, Країна матиме можливість відбудувати економіку, створити багату, самодостатню, демократичну, впливову державу.

"А решту територій, мовляв, із часом зможете повернути в невоєнний спосіб, рано чи пізно, як це сталося із Західною та Східною Німеччиною.Цей варіант не є остаточним, формалізованим планом, не є схемою, яку підтримують всі чи навіть більшість. Але частина політиків схиляються до такого варіанту. І кількість прихильників може зростати", — підсумував політик.

Повний текст про те, чого чекати від саміту НАТО, чому знову стало гострим питання з "ядеркою" і про можливий теракт на ЗАЕС читайте на сайті "Телеграф" у матеріалі: "путін — агресивний неадекват і стовідсоткових важелів впливу на нього нема": інтерв’ю з Сергієм Рахманіним, ч.II.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила про "сюрприз", який чекає на Україну на найближчому липневому саміті НАТО у Вільнюсі.