"Їм надали адвокатів, але в росії адвокат - це фактично прокурор": правозахисниця про суд над бійцями "Азову" в рф

15 червня в росії почався суд над полоненими "азовцями". Захисники Маріуполя потрапили до рук ворога у травні 2022 року. Серед 22 осіб, яких окупанти мають намір судити, — вісім жінок. Вони працювали кухарями у бригаді Нацгвардії "Азов". Тепер українським бійцям та їхнім помічницям загрожує в’язниця строком від 15 років до довічного ув’язнення.

Суд, який відбувається в Ростові-на-Дону над українцями, є очевидним воєнним злочином. Ба більше, правозахисники заявляють, що серед підсудних є і кілька цивільних. Це підтвердила голова "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук в етері телемарафону.

"Телеграф" вирішив розібратися, чи складно буде повернути наших захисників додому. А також на яких підставах росія судить громадян нашої країни, адже зі сторони це може здатися нереальним. Чи означає це, що ми можемо спіймати російського пропагандиста і також провести над ним судовий процес?

Щоб відповісти на ці запитання, ми звернулися до правозахисників Медійної ініціативи за права людини. Координаторка та політична оглядачка Тетяна Катриченко розповіла, що такий судовий процес є далеко не єдиним, і він може відбуватися з обох сторін. Але є деякі нюанси.

— На яких підставах росія судить громадян іншої країни, які до того ж були на своїй території, але примусово опинилися в рф? Хіба таке можливо?

— Судити військових — це досить реальна ситуація, адже зараз відбувається міжнародний конфлікт між росією та Україною. Як українські військовослужбовці потрапляють в полон російської федерації, так і російські військовослужбовці потрапляють в полон України.

Женевські конвенції гарантують полоненим особливий статус, їх мають тримати до кінця конфлікту в певних приміщеннях з певними умовами. Однак є випадки, коли і Україна, і російська федерація намагається притягати військовослужбовців до відповідальності. І суд дійсно можливий у разі підозри, що військовий будь-якої сторони конфлікту скоїв конкретний воєнний злочин. Наприклад, злочин проти мирного населення, йдеться про вбивство конкретного громадянина або групи. Тоді кожна зі сторін, згідно з міжнародним правом, може притягати винних до відповідальності. Тому не можна казати, що військовослужбовців, які потрапили в полон, не можна судити.

Що стосується військовополонених, яких судять на території рф, то це не єдина ситуація. Таких судових процесів — кілька десятків і переважно вони проходять в Ростовському суді. Там є судові провадження як щодо окремих українських військових, так і груп. Характерно те, що росія має у своєму законодавстві статтю 205, яка дозволяє судити громадян за тероризм. Цю статтю інкримінують фактично всім українським військовослужбовцям. Принаймні, у тих справах, які я бачила в реєстрі цього суду.

Але тут інша історія. Мова не йде про воєнні злочини. Якщо просто і грубо, то наших військових намагаються засудити за те, що вони брали участь у захисті Батьківщини. А от суд над ними — є воєнним злочином.

Верховний суд російської федерації у серпні 2022 року на запит прокуратури рф провів процес, в результаті якого "Азов" був визнаний терористичною організацією. Саме так у 2000-х роках релігійну організацію "Хізб ут-Тахрір" теж визнали терористичною. Так само після окупації Криму росія почала штампувати справи щодо громадян України, які належать до цієї організації.

— Тобто теоретично ми можемо спіймати умовну Скабєєву або іншого російського пропагандиста чи військового і також провести над ними судовий процес?

— Ми — правова держава і діємо на основі Конституції. Якщо в законах України буде знайдено статтю щодо Скабєєвої, то теоретично так. У нас також дозволені заочні процеси. Але тоді варто розуміти, що треба розглядати конкретний склад злочину. Тобто ми не можемо проводити політично вмотивовані судові процеси.

— Якщо це є очевидним воєнним злочином, то чому міжнародні організації не використовують тиск і не втручається у подію? Хіба не існує міжнародних механізмів, які допоможуть повернути наших людей додому?

— З 2014 року, а тим більше після повномасштабного вторгнення росії в Україну, міжнародне право більше не працює так, як очікувалося. А російська федерація взагалі його ігнорує. Відповідно, не діють і різні міжнародні організації та моніторингові місії в рф та окупованих українських територіях.

Від світу ми можемо очікувати якісь заяви схвильованості та заяви з вимогами, про те, що треба припинити цей судовий процес. І це і є той міжнародний "тиск", який може чинитися. Але, знову ж таки, росія ігнорує міжнародне право. І доказ цьому — виданий ордер на путіна і так звану уповноважену і з прав дитини марію львову-бєлову.

— Чи можна казати про те, що після отримання вироку цих полонених легше буде обміняти?

— Це міф. Бо насправді на лаві підсудних мали опинитися 24 особи. Зрештою було 22. І деякі звинувачені не змогли з’явитися в суді через проблеми зі здоров’ям. На жаль, ми можемо тільки уявити які.

Що головне, в суді було встановлено, що дві особи було звільнено в результаті обміну ще задовго до початку суду. Тобто на їхній обмін не впливало, є вирок чи ні. Є політична воля і є домовленості на обмін певних військовослужбовців, попри проведення судових процесів.

— Можливо, ви володієте інформацією про те, чи мають ці полонені хоча б адвокатів?

— Наскільки я розумію, російська федерація намагається дотримуватися хоча б мінімальних процедур. Тож так, ми бачили цілу армію адвокатів. Згідно з моїми відомостями, це адвокати, призначені російською державою. Ми можемо лише робити припущення, як вони діють і як захищають. З практики дій адвокатів на окупованих територіях з 2014 року і як казали колишні звільнені військові та цивільні: "адвокат — це фактично прокурор".