450 днів "великої війни": чого чекати від України та від окупантів
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Ворог хоче отримати хоч якийсь військово-політичний плюс, але поки що виходить погано
На п’ятницю, 19 травня, припадає 450-й день повномасштабного вторгнення росії в Україну. "Телеграф" звернувся до експертів з проханням оцінити поточну військово-політичну ситуацію і спрогнозувати, чого очікувати на фронтах (включно з дипломатичним) в найближчому майбутньому.
Ракетні атаки росіян та очікування наступу ЗСУ
Військовий оглядач, головний редактор сайту "Апостроф" Денис Попович зазначає, що на сьогодні порядок денний вибудовується навколо можливого наступу української армії. ЗСУ, наголошує він, за допомогою союзників готують війська, збирають матеріальну частину, концентрують підтримку партнерів.
"Саме з цими намірами пов’язані останні закордонні візити Володимира Зеленського, – пояснює оглядач. – Серед важливих досягнень у цьому сенсі можна назвати, наприклад, передачу британських далекобійних ракет Storm Shadow та важливі кроки у бік передачі нам винищувачів F-16".
За словами Дениса Поповича, росія намагається зірвати підготовку нашого контрнаступу. Саме тому, наголошує він, країна-агресор активізувала ракетні удари, спрямовані як на цивільну, так і на військову інфраструктуру:
"У зв’язку з цим можна згадати недавні удари "Кинджалами" по Києву з метою знищити ЗРК Patriot і придушити систему ППО столиці. Ці удари, втім, завдали рф іміджевої шкоди, оскільки всі "Кинджали", які вважалися досі невразливими, були збиті".
Також росія намагається дотиснути Бахмут, щоб отримати бодай якийсь військово-політичний плюс, пояснює Денис Попович.
"Ситуація навколо Бахмута стала яблуком розбрату між власником ПВК "Вагнер" євгенієм пригожиним і міноборони рф", — нагадує він. — Але можна впевнено говорити, що найближчим часом вагнерівці спробують все-таки захопити Бахмут, попри ситуацію навколо міста, що несприятливо складається для них".
Загалом, констатує експерт, росія готуватиметься до оборони, щоб спробувати відбити український контрнаступ і відстояти захоплені території.
"Для цього в рф будуть активізовані процеси мобілізації, — прогнозує Денис Попович. — Вони йдуть вже зараз. Активно в різних регіонах пропагується служба за контрактом, йдуть збори військовозобов’язаних, ухвалені законодавчі зміни, спрямовані на забезпечення мобілізаційних процесів".
Як ми йтимемо до миру
Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов розмірковує так:
"Україна зараз починає здобувати оперативну перевагу. Російські війська втратили здатність до наступальних операцій і тепер планують свої дії щодо оборони захоплених позицій. Україна здобула та утримує свою головну стратегічну перемогу у цій війні: агресору не вдалося зруйнувати українську державність та встановити політичний контроль над нашою країною", — каже політолог.
Він нагадав, що зараз українська дипломатія веде інтенсивні переговори з союзниками щодо проведення Глобального саміту миру, на якому буде обговорено українську "формулу миру" Володимира Зеленського.
"Цей план мирного врегулювання під час двосторонніх переговорів зараз деталізується і отримує дедалі більшу підтримку у світі", — вважає експерт.
Важливою складовою цього плану, наголошує він, є отримання стійких гарантій безпеки для України для запобігання новій агресії.
"Ми очікуємо на конкретні домовленості на Вільнюському саміті НАТО в липні щодо термінів та умов членства в Альянсі. Україна зміцнює свій військовий потенціал, зараз пріоритетом є отримання сучасних бойових літаків. Це завдання не просте, тому для його досягнення формується "коаліція винищувачів" з країн, які сприятимуть проєкту. З’являються перші новини про навчання українських пілотів роботі на F-16", – наголошує Ігор Попов.
За словами експерта, рф цілком усвідомлює свою стратегічну поразку, але намагається домогтися певних поступок для себе у процесі мирного врегулювання.
"росія хоче зберегти за собою контроль захоплених територій чи бодай виторгувати спеціальний статус для Криму зі збереженням своєї військово-морської бази в Севастополі. Також принциповим питанням для кремля є членство України в НАТО, — зазначає Ігор Попов. — Звичайно, рф надала б перевагу проголошенню нейтралітету України. Свої вимоги росія "підкріплює" постійними обстрілами цивільної інфраструктури, демонструє готовність до тривалої війни, попри втрати, і навіть періодично погрожує застосуванням ядерної зброї".
Експерт наголошує, що країни Заходу оголосили про всебічну підтримку України, проте щодо деталей та термінів їхніх рішень необхідна ще активна дипломатична робота.
"Винятково важливим аргументом у цих переговорах є ситуація на полі бою, у тому числі оборона Бахмута і наступальні операції ЗСУ. Також впливовим аргументом є позиція Китаю, що активізувався в регіоні, – вважає Ігор Попов. – Зараз Китай виключає можливість постачання зброї російським військам і просуває свої пропозиції з мирного врегулювання. Вже зрозуміло, що він не бажає повного розгрому росії — і готовий підштовхнути її до серйозних поступок".
Найімовірнішим сценарієм, на думку експерта, є активізація бойових дій, проведення наступальних операцій з української сторони, а потім перехід до дипломатичних переговорів.
"Навряд чи на перших етапах це буде прямою комунікацією української та російської делегацій, – припускає Ігор Попов. – Скоріше – формати закритих переговорів посередників та представницькі заходи, такі як Глобальний саміт миру".
Їхніми наслідками, констатує експерт, може стати мирне врегулювання з урахуванням українських національних інтересів, з проведенням усіх необхідних "жестів доброї волі".