Ядерний вибух після збиття "Кинджалів"? Експерти оцінили нову загрозу

Читать на русском
Автор
137297
Ракета Х-47М2 "Кинджал" на борту російського літака
Ракета Х-47М2 "Кинджал" на борту російського літака. Фото росЗМІ

Українська ППО позбавила путіна ще одного "козира" у війні, але є один нюанс

У разі збиття українськими силами ППО/ПРО російських ракет Х-47М2 "Кинжал", що несуть ядерний заряд (а потенційно ця ракета на таке здатна), ядерного вибуху не буде, але є інша загроза. Про це у коментарі "Телеграфу" розповів український вчений-фізик, доктор технічних наук Олексій Оніпко.

Він пояснив, що у разі знищення ракет авіаційного комплексу "Кинджал" чи його наземного аналогу "Іскандер" з ядерними боєголовками — ядерного вибуху не станеться з низки причин.

"Ядерного вибуху від збиття "Кинджалів" у повітрі не може бути. Теоретично у світі все може статися, але підрив ядерного заряду у повітрі з технічної практичної точки зору це занадто складно. Для цього треба провести низку операцій за допомогою спеціальних пристроїв. Тож реалізувати таке завдання є дуже складною опцією", — каже Олексій Оніпко.

Крім того, на думку вченого, виникають серйозні питання, чи взагалі на сьогодні росіяни технічно здатні застосовувати ядерну зброю і чи спрацює вона. Адже ядерний арсенал росії дістався їй ще з радянських часів.

"Якщо ж навіть така ракета летить з ядерним боєзарядом і її збивають, то ядерного вибуху не буде, — продовжує вчений. — Перейматися українцям з цього приводу не варто. Аби стався вибух, потрібно, щоб у ракеті запустилися електронні програми для підриву заряду. Якщо ж ракету зіпсували/уразили при збитті, вона просто не вибухне. Навіть не уявляю, як вона може у такому разі спрацювати. Частково така неможливість передбачена конструкторами в самій структурі бомби, щоб вона не детонувала, наприклад, під час транспортування".

Натомість, за його словами, попри неможливість ядерного вибуху від збиття "Кинджалів" у повітрі, все ж може існувати загроза радіоактивного зараження.

"Може статися зараження місцевості радіоактивними матеріалами. Забруднення атмосфери та поверхні землі може бути і значним. Тобто, після ураження ракети радіоактивний матеріал може бути розкиданий на значні відстані, але вірогідність самого ядерного вибуху — надзвичайно мала", — наголошує він.

Своєю чергою експерт з питань цивільної оборони та екс-радник голови МНС, полковник у відставці Костянтин Гринчук теж підтвердив "Телеграфу" думку щодо вкрай низької ймовірності ядерного вибуху в повітрі після знищення "Кинджалів". Але, за його оцінкою, теоретично "може бути все, що завгодно".

"У нас і Чорнобиль не повинен був вибухнути, і свого часу "Титанік" не мав потонути тощо. Але неможливість вибуху в повітрі — 99%, тобто така імовірність дуже мала. Як правило, подібні боєприпаси мають одразу декілька ступенів захисту, і дійсно не розраховані на те, щоб під час збиття вони спрацювували. Оскільки збиття може відбутися як на своїй (російській, — Авт.) території, так і на чужій", — аргументує експерт.

Він також звернув увагу, що з воєнної точки зору використання "Кинджалів" з ядерним зарядом матиме певний тактичний сенс, а не стратегічний. Адже інші балістичні ядерні комплекси росії більш потужні та мають інші характеристики ураження.

"У випадку ж "Кинджалів" можна казати про застосування нейтронного заряду. Якщо, наприклад, призначався ядерний вибух, то близько 85% пішло б на радіаційне випромінювання та ураження живих організмів, а тільки 15% — на інші чинники (вибухова хвиля, світлове опромінення тощо). Говорячи про вибухову хвилю після знищення "Кинджалів" у повітрі, то це залежатиме від висоти збиття. Треба розуміти, що "Кинджал" — ракета, яка за своєю потужністю суттєво різниться від "Сатани", "Булави", "Воєводи" тощо. Ракета "Кинджал" у принципі не призначена, щоб нести якийсь значний ядерний заряд. Вона радше призначена для вирішення якоїсь більш тактичної задачі, а ніяк не стратегічної", — підсумовує Гринчук.

Нагадаємо, українська ППО у ніч на 16 травня продемонструвала дива майстерності, збивши цілий залп із шести гіперзвукових ракет Х-47 "Кинджал". Донедавна росіяни називали цю дефіцитну балістичну ракету невловимою. Проте характеристики ППО Сил оборони виявилися кращими, знизивши страшну атаку рф до рангу дуже дорогого феєрверка, що налякав тварин у Київському зоопарку.

Також "Телеграф" публікував ексклюзивні фото падіння уламків ракети у Києві. Минулої ночі уламки знаходили у п'яти районах столиці — Солом'янському, Шевченківському, Святошинському, Оболонському та Дарницькому.

*Нагадаємо, "Кинджал" – гіперзвукова ракета з ядерним або звичайним боєзарядом. Літак МіГ-31к здатний нести одну таку ракету й вражати цілі на відстані 2 тисяч кілометрів. На літаках Ту-22М3 можна встановити 4 ракети "Кинджал", а дальність польоту в цьому випадку нібито перевищить 3 тис. км. Заявлена максимальна швидкість ракети – до 14688 км/год. Висота польоту в момент досягнення гіперзвукової швидкості нібито становить 20 км, а маса бойової частини – 500 кг. Про цю ракетну систему стало відомо в 2018 році, коли про неї, як про гордість ВКС рф, вперше заговорив диктатор володимир путін.