Контрнаступ ЗСУ не почався, а строк завершення вже назвали: коли і як Україна закінчить війну

Український уряд планує завершити війну з рф до зими 2023 року. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов. За словами чиновника, звільнення всіх українських територій від окупантів може зажадати проведення декількох військових операцій, але строки і деталі здійснення контрнаступів тримаються під грифом "цілком таємно".

Водночас, за словами президента Володимира Зеленського, Україні бракує необхідного озброєння для масштабної та вирішальної наступальної операції, а головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в розмові з журналістом Дмитром Комаровим зазначив, що шлях до перемоги буде довгим і складним.

"Телеграф" з'ясовував, наскільки вірогідним є сценарій звільнення усіх окупованих територій за наступні півроку, і що нам для цього потрібно.

Захід ставить на силовий сценарій

Ситуація на Східному напрямку фронту залишається надскладною. Попри те, що окупанти самі визнають масову втечу своїх бригад з позицій у Бахмуті, а кількість втрат армії рф вже перетнула позначку у 200 тисяч, про наближення звільнення стратегічно важливого для нас міста поки годі казати.

За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, російські загарбники не полишають спроб просуватися вглиб країни, а кожен кілометр звільненої території вимагає від українських захисників надзусиль.

"Приміром, протягом декількох днів наші війська звільнили від ворога на півночі та півдні передмістя Бахмута близько 20 квадратних кілометрів. Водночас ворог дещо просувається в самому Бахмуті, вщент знищуючи місто артилерією. Крім того, ворог підтягує підрозділи професійних десантників. Тривають важкі бої з різним результатом", — повідомила Маляр.

Відсутність мотивації та низький професіоналізм російських солдат в зс рф все ще намагаються компенсувати кількістю гарматного м'яса — за даними The Washington Post, в лютому володимир путін підтримав рішення про мобілізацію ще понад 400 тисяч солдатів протягом 2023 року.

Крім того, росіяни нерідко отримують перевагу на полі бою за рахунок нехтування законами війни (облаштування позицій в житлових кварталах, обстріли цивільного населення, використання неконвенційної зброї), чого українські військові собі дозволити не можуть.

За таких умов шлях до перемоги України повинен прокладатися засобами, яких позбавлений ворог: грамотною воєнною стратегією, достатньою кількістю сучасного високоточного озброєння і потужною політичною підтримкою Заходу.

Слід зазначити, що останнім часом допомога з боку міжнародних партнерів України дійсно вийшла на новий рівень. Так, лише за минулий тиждень Володимир Зеленський відвідав низку європейських країн, де в ході зустрічей з лідерами держав були узгоджені нові транші військової допомоги.

Зокрема, Німеччина анонсувала передачу Україні пакету допомоги на суму 2,7 млрд євро, що стане найбільшою поставкою з початку повномасштабної війни. Вже найближчими тижнями Франція надасть нам десятки одиниць бронетехніки та легких танків AMX-10RCs, а також ракети великої дальності. Крім того, снаряди Storm Shadow з радіусом дії 300 км, що дозволить ЗСУ "дотягнутися" до території рф, готова надіслати Велика Британія.

Окрім військової допомоги, останнім часом спостерігається посилення й політичного тиску цивілізованого світу на росію. Так, під час дискусії із сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом держсекретар США Ентоні Блінкен вперше допустив визнання рф спонсором тероризму.

"Ми ж усі тут хочемо, аби Китай не допомагав росії, правильно? Маю ідею. Сто американських сенаторів запропонували, аби ми оголосили росію державою-спонсором тероризму, аби утримати такі країни, як Китай, від надання їм зброї. Минули місяці, а нічого не сталось. Пане державний секретарю, ви мені дуже подобаєтесь, та ви ж ніколи не оголосите росію державою-спонсором тероризму, чи не так?", – запитав Ліндсі Грем, на що Блінкен відповів: "Ніколи не кажи "ніколи", — пише "Європейська правда".

За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, сьогоднішня позиція західних партнерів України продиктована передусім політичною доцільністю та переслідуванням власних безпекових інтересів, проте це не скасовує того факту, що така потужна підтримка надає нам сили нищити окупантів.

Крім того, враховуючи, що на момент початку повномасштабного вторгнення Україна не мала жодних зобов'язуючих договорів щодо постачання озброєння, еволюційний шлях від "глибокої занепокоєності" Заходу до передачі нам систем ППО, танків і бронетехніки дійсно вражає.

"Російсько-українська війна є значним фактором впливу на світову політику і дозволяє Заходу суттєво послабити росію. Цим зумовлена інтенсивність тих кроків, які ми можемо зараз спостерігати. Водночас підтримка, що виглядає максимально потужною в очах самої Європи, для України може залишатися все ще недостатньою, адже жоден військовий не скаже, що йому достатньо зброї у розпал війни", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Політолог зазначає: після звірств росіян у Бучі та інших окупованих містах України, ніхто всерйоз не схиляв Україну до мирних переговорів з кремлем, адже воєнні злочини такого масштабу унеможливили сценарій перемовин з ворогом в очах більшості українців. За таких умов продовження тиску на військово-політичне керівництво України з боку міжнародних партнерів стало б проявом дещо "не демократичної практики".

Відтак, ухвалення рішення про завершення війни за столом переговорів з рф може прийматися виключно українським народом та верховним головнокомандуючем, який ще восени 2022 року зафіксував відмову від перемовин з путіним на рівні закону.

"Дедлайн" перемоги — небезпечна стратегія

Протяжність лінії фронту станом на 17 травня становить 1300 квадратних кілометрів. Найзапекліші бої сьогодні ведуться на Південному та Східному напрямках. Зокрема, звільнення невеличкого міста Бахмут в Донецькій області триває вже понад півроку і коштує українській армії чималих втрат.

Враховуючи напруженість ситуації, заява Олексія Данілова про завершення війни до зими 2023 року виглядає дещо амбіційною, адже вище військово-політичне керівництво України неодноразово підкреслювало, що перемогою буде вважатися звільнення усіх територій, окупованих росією з 2014 року, і повернення повного контролю над державними кордонами 1991 року.

За словами ветерана війни та екс-командира роти батальйону "Айдар" Євгена Дикого, встановлення будь-яких "дедлайнів" завершення війни — помилка, рівноцінна тій, що скоїли росіяни, плануючи захопити Київ за три дні.

"Це не означає, що війна не закінчиться до зими повним розгромом росіян. Такі шанси дійсно є, але спланувати і тим більше гарантувати це неможливо, адже бойові дії завжди залежать від двох сторін і, як показує практика, жодна з них ніколи не реалізує свої бажання на 100%. В даному питанні куди правильніше було б готуватися до гіршого варіанту і бути приємно здивованими, ніж навпаки", — каже експерт у коментарі "Телеграфу".

Розраховувати на раптову капітуляцію окупаційних військ також не варто, зазначає екс-військовик. Повідомлення про масову втечу регулярних військ рф з позицій в Бахмуті, що зараз лунають з вуст фінансиста ПВК "Вагнер" євгена пригожина, не відповідають дійсності і продиктовані політичними ігрищами ватажка найманців.

За даними Євгена Дикого, ЗСУ дійсно вдається посунути регулярну армію рф по флангах, але для звільнення кожного кілометру міста українським військовим доводиться вести важкі бої і планомірно "викурювати" окупантів з кожної щілини.

"Ця перемога буде здобуватися важко. Поки все виглядає так, що володимир путін психологічно не готовий визнати поразку за жодних умов — як би не розвивалася ситуація в Україні, і що б тут не відбувалося з його солдатами. Тому не варто повторювати помилки росіян, недооцінюючи ворога", — каже експерт.

Водночас, цілком ймовірно, що після успішно проведенного контрнаступу ЗСУ і повного знищення російських угруповань, в росії розпочнуться внутрішні процеси з усунення диктатора. За словами Євгена Дикого, не виключено, що коли поразка у війні стане очевидною для політичних еліт рф, рішення про завершення цієї війни буде прийматися вже не путіним.