Повоєнний Донбас: як убезпечити регіон та інтегрувати населення в українське суспільство після деокупації

Поки бійці ЗСУ ведуть запеклу боротьбу за звільнення окупованих росією територій і готуються до весняного контрнаступу, уряд вже розробляє план з відновлення безпечного простору у повоєнній Україні. За словами очільника МВС Ігоря Клименка, серед першочергових дій — розмінування, захист кіберпростору та ідеологічна реабілітація громадян. Посадовець підкреслив, що найбільшим викликом для влади стане відновлення присутності на територіях, які перебувають під окупацією вже дев’ять років, адже весь цей час місцеве населення піддавалося впливу агресивної російської пропаганди.

"Телеграф" з'ясовував, до яких заходів доведеться вдатися українській владі після нашої перемоги у війні, аби повернути не лише території, а й спокій на них.

Воєнна перемога — лише перший крок до великого повернення

Українській армії вже вдалося звільнити від російських загарбників території загальною площею майже 20 тисяч квадратних кілометрів. Наразі представники влади на місцях успішно ліквідують гуманітарні наслідки окупації, а спецслужби працюють над вирішенням безпекових питань у населених пунктах, де тривали бойові дії. Водночас, відновлення повного контролю над містом, яке перебувало в окупації пів року, і соціальна інтеграція та повернення в правове поле України анексованих з 2014 року районів Донбасу — принципово різні речі.

Окупація окремих районів Донецької та Луганської областей у 2014 році стала відповіддю росії на перемогу ідей Революції Гідності та переорієнтування України на європейський курс. Руйнація злочинного режиму віктора януковича поклала кінець впливу кремля на внутрішні політичні процеси в Україні й запустила процес змін у владі та суспільстві, ставши символом національного спротиву та відродження української свідомості для жителів центральних та західних регіонів України. Водночас, частина населення східних та південних областей, що завжди демонстрували ментальне тяжіння до росії, і вже тоді піддавалися впливу кремлівської пропаганди, сприйняли ці зміни вороже.

За дев'ять років панування "русского мира" в цих регіонах прірва непорозуміння та взаємних звинувачень між жителями окупованих територій та рештою громадян України суттєво поглибилась. Вже зараз стає очевидним, що військове звільнення Донбасу від російських загарбників стане лише першим кроком до соціальної інтеграції його мешканців в українське суспільство.

Під час свого виступу на Конгресі місцевих та регіональних влад глава МВС України Ігор Клименко підкреслив, що в ході ідеологічної реабілітації мешканців цього регіону необхідно підвищувати рівень кібербезпеки та інформаційної грамотності, аби привити населенню стійкість до інформаційних атак ворога.

"Впродовж цього часу і надалі російська пропаганда працює над закріпленням основ отруйного "русского мира" в головах наших людей. Діти, народжені за цей час, вже навчаються у 2-3 класах за освітніми програмами ворога. Інфраструктуру ми відбудуємо. Але вже зараз потрібно працювати над програмами ідеологічної реабілітації наших громадян, яких підім’яв загарбник", — заявив посадовець.

Для пошуку спільної мови знадобиться не один рік

Окрім початкових причин розколу у суспільстві, над ліквідацією яких українській владі доведеться плідно попрацювати, суттєвий вплив на процес возз'єднання матимуть наслідки війни. За словами заступника директора Соціологічної групи "Рейтинг" Любомира Мисіва, втрачені в ході бойових дій життя місцевих жителів ще довгий час будуть кровоточивою раною у свідомості мешканців Донбасу.

Попри те, що агресором у війні виступила росія і саме її війська "славляться" терором цивільного населення, частина жителів окупованих територій може записати страшну ціну за звільнення регіону саме "на рахунок" ЗСУ. Ба більше, за словами експерта, якщо й після завершення бойових дій росія продовжуватиме свій пропагандистський вплив на населення, відновлення стосунків між українцями опиниться під питанням.

"Україна — це держава, що складається з декількох регіональних груп, які традиційно визначалися як схід, захід, центр та південь і мали свої особливі світогляди. У випадку з Донбасом велику роль відіграє культурний бекграунд регіону, населення якого не є моноетнічним. Станом на 2016 рік до 40% його жителів складали етнічні росіяни. Це проявлялося й до 2014 року, особливо у політичному протистоянні та етнокультурних відмінностях між сходом та заходом, що часто використовувалося політиками у їхніх передвиборчих кампаніях і призводило до ще більшого розколу між цими регіональними групами. В результаті це було використано росією, і окупація Донбасу зафіксувала складну ситуацію", — пояснює соціолог в коментарі "Телеграфу".

Очевидно, що більшість громадян, для яких життя в умовах "русского мира" було категорично неприпустимим, виїхали із захоплених росіянами областей на підконтрольну Україні територію на початку окупації. Ще одна категорія мешканців регіону підтримували російське вторгнення з першого дня збройної агресії або ж переорієнтувалися вже під час окупації, пояснює Любомир Мисів. Водночас, соціолог зазначає: значна кількість громадян – до 50% – може не мати сталої позиції та бути готовою адаптуватися до будь-яких умов, якщо це означатиме припинення війни.

"Якщо на цих територіях буде продовжуватись російська пропаганда, інтеграція населення в українське суспільство буде вкрай складною. Аби зрозуміти, яким чином слід діяти, необхідно провести соціологічні дослідження. Так ми зрозуміємо, що турбує цих громадян, і чого вони очікують від української влади. У будь-якому разі, досвід України у цьому процесі буде унікальним. В історії Європейського континенту немає прикладів реінтеграції територій, які б перебували під настільки потужним та агресивним пропагандистським впливом протягом довгого часу. Це дуже складний процес, який вимагатиме роботи з колаборантами за законом, а з рештою населення – в рамках гуманітарної політики, ненасильницької пропаганди та популяризації України", — впевнений експерт.

Хто залишиться на Донбасі після перемоги України?

Відновлення безпечного простору в Україні включатиме у себе не лише розмінування 30% територій, на що, за даними уряду, знадобиться близько 70 років, а й роззброєння населення. У деяких областях цей процес стартував ще до завершення війни. Так, глава Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак закликав цивільне населення протягом 10 днів здати вогнепальну зброю та боєприпаси, надані їм для самозахисту на початку повномасштабного вторгнення.

Питання "осідання" на руках у громадян неврахованої зброї після завершення війни може стати серйозним викликом для усіх областей України. Проте, враховуючи, що бойові дії на Донбасі тривають на вісім років довше, обсяги присвоєної номенклатури у цьому регіоні будуть в рази більшими.

Крім того, навіть після поразки росії у війні, у звільнених містах можуть залишатися прихильники "русского мира" та військові зс рф, які маскуватимуться під місцевих жителів. Сукупність цих факторів підвищує ризики диверсій та виникнення партизанського руху, а тому, після деокупації територій українським спецслужбам доведеться подбати про укріплення державних кордонів з рф та проведення фільтраційних заходів серед місцевого населення, каже консультант комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Іван Ступак.

"У першу чергу слід встановити протитанкові їжаки по всій лінії кордону та замінити залізничні колії радянського зразку, що ведуть до рф, на європейські. Якби це було зроблено раніше, окупанти не мали б змоги поставляти на Донбас озброєння у таких обсягах. Фільтраційні заходи передбачатимуть перевірку громадян на предмет участі в організації так званих "референдумів", пропаганди "русского мира" та іншої подібної співпраці з "адміністраціями" фейкових республік", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас, слід розуміти, що на Донбасі залишилося не так багато прихильників росії, як це було до початку повномасштабного вторгнення, а після перемоги України у війні їх стане ще менше. За словами Івана Ступака, станом на сьогодні багатьох з них вже просто немає в живих. Втрати ворога на цьому напрямку катастрофічні, в тому числі — серед місцевих добровольців та мобілізованих.

Крім того, після звільнення територій частина колаборантів втече в росію, а решта опиняться у в'язниці за співпрацю з окупантами. У підсумку значну частину населення цього регіону складатимуть люди похилого віку, жінки та діти.

"Під час перехідного періоду важливо зберегти баланс між введенням безпекових заходів та збереженням здорової атмосфери серед місцевого населення. Жорстке "закручування гайок" та призначення на керівні посади в місцевій владі людей виключно із західних областей України можуть викликати напругу та спротив серед населення. Якщо на той час путінський режим в росії все ще буде діяти, такі кроки української влади лише підсилять реваншистські настрої", — впевнений експерт.