Що не так з російським "Великим наступом" – аналіз військового експерта

Росіяни розпочали той самий "Великий наступ", про який попереджали розвідки, експертна спільнота, представники Офісу президента України.

Щоправда, як запевняє секретар РНБО Олексій Данилов, це зовсім не той наступ, на який розраховував супротивник.

Чому ці російські атаки не можна порівнювати з тими, що сталися 24 лютого 2022 року, "Телеграфу" розповів військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський.

"Масованим нинішній наступ можна назвати лише умовно. Все, на що спромоглася росія – це посилити тиск не позиції сил оборони України на окремих ділянках фронту. Попри концентрацію досить великих ресурсів, Кремль не зміг досягти навіть того рівня, який був у лютому минулого року, коли почалася широкомасштабна збройна агресія проти України.Тоді російське угруповання, за загальнодоступними даними, становило близько 160 тисяч осіб. Плюс 1,2 тисячі танків.А зараз, зібравши близько 300 тисяч осіб, росіяни мають 1,8 тисячі танків. Тобто вони не досягли того рівня озброєння, який мали 2022-го. Відповідно, говорити про нове масштабне вторгнення не доводиться", – пояснює Сергій Грабський.

За словами полковника, накопичивши певні ресурси живої сили, росія змушена діяти тактикою наскоків, "продавлювання" позицій ЗСУ.

"У перші кілька днів застосування такої тактики, окупанти зуміли трохи просунутися на Сватівському напрямку. Але на цьому, власне, все", — наголошує військовий експерт.

Це, зазначає він, свідчить про те, що, попри колосальну ресурсну базу, рф не змогла трансформувати її в ударні підрозділи. Не зуміла поновити боєздатність, створити серйозну перевагу.

"Припускаю, ми й надалі спостерігатимемо за тактикою "вдавлювання" наших позицій, за спробами відчайдушного штурму на тих чи інших ділянках фронту насамперед у Донецькій області. Крім того, треба розуміти, що росія не до кінця вивчила уроки попередніх фаз агресивної війни проти України. І вона все ще намагається на деяких напрямках застосовувати масове пересування артилерії, бронетанкової техніки. До чого це призводить – ми нещодавно побачили в районі Вугледара. Колони російських окупантів там були просто спалені ударами української артилерії", – нагадує полковник.

Агресор змушений перейти до тактики застосування невеликих штурмових груп. Вже тиждень точаться бої такого плану на лінії Сватове-Кріменна. І особливого просування у противника там немає, наголошує Сергій Грабський.

"На півночі Донеччини росіяни досягли певних результатів. Нам довелося залишити Соледар. Але після досить активного, відчайдушного просування ціною величезної кількості жертв окупанти так і не змогли завершити оточення Бахмута і вийти на трасу в районі ділянки Ступочки-Іванівське (Костянтинівський район Донецька область). На інших ділянках фронту особливих рухів немає. Так що називати цей наступ масованим навряд чи доводиться. Так, росіяни намагаються активізувати бойові дії, але навряд чи здатні на щось більше в найближчому майбутньому", — прогнозує експерт.

Він припускає, що кардинально зараз ситуація не може змінитись. І це, наголошує Сергій Грабський, входить до планів військового керівництва України.

"Ми проводимо оборонну операцію, вимотуємо противника, завдаючи йому серйозних ударів. У день росіяни втрачають часом по цілій батальйонно-тактичній групі. Їхні втрати в останні тижні коливаються від 500 до тисячі осіб. Думаю, найближчими тижнями ситуація не зміниться. Багато що залежить від того, як швидко ми підготуємо та оснастимо резервні підрозділи, які будуть застосовані для контрнаступу (коли ми виходимо із ситуації постійної активної оборони та наступаємо на виснаженого супротивника) чи наступу (на інших ділянках фронту, де тимчасово не спостерігаються активні бойові дії, у тому числі – на оборонні позиції противника). Час є. Наше завдання утримати противника на нинішніх позиціях, не допустити проривів, а також – готуватися до своїх активних наступальних дій", – резюмує полковник.