Душею з Україною, а гаманцем - з росією: чому Грузія відмовилась передати ЗСУ “Буки”, отримані від Києва у 2008 році

Днями між урядами України та Грузії спалахнув скандал. Офіційний Київ закликав Тбілісі повернути комплекси Бук, надані Україною під час війни 2008 року. В Міноборони Грузії категорично відмовились задовольнити цей запит, назвавши його "неадекватним", а також заявили, що і надалі не будуть надавати Україні будь-яку іншу зброю для протистояння рф.

Водночас з початку повномасштабної війни в Україні офіційний Тбілісі неодноразово демонстрував підтримку українського народу шляхом передачі численних гуманітарних вантажів, а грузинська діаспора в різних куточках світу брала активну участь у висвітленні та засудженні російської агресії, виходячи на вуличні акції у підтримку України.

"Телеграф" з'ясовував, чим продиктована двоїста позиція грузинської влади щодо війни в Україні.

Дружба дружбою, а зброя нарізно

Військова підтримка України з боку міжнародних партнерів набирає обертів. Рішення США про включення у новий пакет допомоги ЗРК Patriot розблокувало обговорення колективним Заходом надання Україні більш потужної, високоточної та далекобійної зброї. Менш ніж за два тижні січня стало відомо про підготовку до передачі Україні роти танків Leopard з боку Польщі, танків Challenger 2 від британської армії, машин піхоти Marder з Німеччини, колісних броньованих AMX-10 від Франції та 50 БМП Bradley в рамках нового пакету допомоги США.

На тлі такої потужної міжнародної кооперації скандал з жорсткою відмовою Грузії передати Україні комплекси БУК та системи Javelin набуває не аби якого політичного контексту. Особливо з урахуванням того, що це озброєння Грузія отримала у 2008 році, коли сама стала жертвою російської агресії.

Головним аргументом грузинської влади у цій ситуації стало нібито небажання "бути втягнутими у війну", повідомляє SOVA. За словами члена правлячої партії "Грузинська мрія" Гіві Міканадзе, зенітно-ракетні комплекси не були передані безкоштовно, відповідно, зараз ця зброя є власністю Грузії.

"Я не знаю, що Україна передала нам після війни 2008 року, наскільки мені відомо, якщо щось і передавалося, то купувалося. Отже, якщо купувалося, то це власність Грузії та грузинська зброя", — сказав Міканадзе, зазначивши також, що такі заяви можуть свідчити про "чергову спробу якимось чином втягнути Грузію в цю війну".

Інший грузинський парламентарій Гія Вольський заявив, що Україна надіслала запит не лише на передачу зброї, а й нібито на "організовану відправку добровольців".

"Навіть надсилали літаки, чартерні рейси з України, а ми на це не погоджувалися, тому що це було б рівносильно вступу у війну", — сказав він.

Варто зазначити, що позиція грузинського уряду щодо війни в Україні викликала запитання з перших днів повномасштабного вторгнення рф. Так, у березні 2022 року президент Володимир Зеленський заявив про негайне відкликання посла України в Грузії через перепони для добровольців, які хотіли допомогти Україні та "неморальну позицію відносно санкцій".

"Є ті, хто працює разом з усіма на оборону держави, щоб Україна могла вибороти своє майбутнє. Ми цінуємо роботу кожної такої людини. А є ті, хто даремно витрачає час і працює тільки на те, щоб залишатись при посаді. Сьогодні я підписав перший указ про відкликання такої людини. Такого Посла України. З Марокко. Також повернуто посла з Грузії. Попри всю повагу: не буде зброї, не буде санкцій, не буде обмежень для російського бізнесу – шукайте, будь ласка, іншу роботу", — сказав президент.

За словами члену Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, поведінка грузинської влади в ситуації з передачею Україні комплексів Бук свідчить не про бажання зберегти нейтралітет, а навпаки — про цілком визначену позицію.

"Це пряма ознака орієнтованості грузинського уряду на росію. Крім того, у нас є інформація, що Грузія допомагає рф у пом'якшенні санкцій. Щодо ситуації зі зброєю, то вона ще не вичерпана, ми працюємо над цим питанням", — сказав депутат в коментарі "Телеграфу".

Варто зазначити, що далеко не всі грузинські політики схвалюють таку позицію правлячої партії. Зокрема колишній президент Міхеїл Саакашвілі, який наразі знаходиться під арештом у лікарні з отруєнням, назвав ситуацію "ганьбою" для Грузії.

"Зараз, коли американські ракети пристосували до "Бук", вони нам особливо потрібні. Це велика ганьба, що грузинська влада відмовилася у поверненні українських "Буків" Україні, коли вони їх найбільше потребують. У 2008 році завдяки цим "Бук" ми збили 14 російських літаків, включаючи стратегічний бомбардувальник ТУ-22", — написав політик на своїй сторінці у Facebook.

З рішенням діючої влади не погоджується й член опозиційної грузинської партії "ЄНР" (Єдиний національний рух) Коба Накопія. За словами політика, відмова у військовій допомозі Україні продиктована страхом перед росією.

"Віцеспікер парламенту Гія Вольський прокоментував цю подію і двічі збрехав. Перше, коли він сказав, що свого часу Грузія заплатили за ці "Буки" мільярди, це неправда. Свого часу Україна передавала ці "Буки", наскільки мені відомо, за символічною ціною. Друге — вони кажуть, що прохання передати ці "Буки" — це чергове втягування Грузії у війну. Це пропаганда, яку вони з початку війни в Україні "затирають" людям Грузії, попри те, що, судячи з підтримки з боку народу до громадян України, грузини у це не вірять. Вони (влада — Ред.) давно ведуть цю пропаганду і в цьому випадку вони її підсилюють. Нинішня грузинська влада повністю залежить від Путіна, вони його бояться та не роблять ніяких кроків для виділення допомоги дружній країні", — цитує парламентаря "Суспільне".

Серцем з Україною, гаманцем — з росією

Попри сьогоднішню позицію офіційного Тбілісі щодо військової підтримки України, на початку великої війни Грузія була однією з країн-лідерів по наданню нам гуманітарної допомоги. В країні навіть дозволили фізичним та юридичним особам безкоштовно надсилати посилки в Україну.

В результаті, станом на початок квітня пошта Грузії займала перше місце серед поштових операторів світу з доставки в Україну гуманітарних вантажів. Зокрема, були відправлені 400 тонн предметів першої необхідності, продуктів харчування та медичної допомоги.

Крім того, на початку грудня уряд Грузії повідомив про виділення 1,5 мільйона ларі (приблизно 562 тисячі доларів — Ред.) на придбання генераторів для України. Незадовго до цього енергетична криза в Україні спонукала грузинів провести акцію "Поділися світлом", в рамках якої було зібрано 411 тисяч ларі (154,2 тисячі доларів — Ред.) для закупівлі 394 електрогенераторів, пише видання "Новости Грузия". Придбане на ці кошти обладнання вже доставлено в Україну.

За словами експерта з міжнародних відносин, співзасновника Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Антона Кучухідзе, попри відмову Грузії від військово-технічного співробітництва з Україною, на міжпарламентському рівні групи дружби дійсно ведуть потужний і конструктивний діалог, в результаті якого було реалізовано немало успішних гуманітарних проєктів на підтримку України.

Крім того, народ Грузії беззаперечно підтримує Україну на всіх рівнях та засуджує російську агресію, тоді як уряд країни займає досить дивну та нелогічну позицію щодо цієї війни. Адже з точки зору стратегічного планування зовнішньополітичних інтересів Грузія мала б діяти в унісон з колективним Заходом.

"Оголосивши курс на ЄС та НАТО, грузинська влада все ще діє з оглядкою на росію. Причиною цьому є буцімто небажання вступати у конфлікт з рф. Проте війна між цими державами триває з 2008 року — Абхазія та Південна Осетія залишаються окупованими. Рашисти в односторонньому порядку визнали їх незалежність та розмістили на цих територіях свої військові бази. Програш рф у війні з Україною відкрив би можливість для Грузії підняти питання повернення своїх територій", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Насправді ж страх зіпсувати відносини з кремлем зумовлений комерційною складовою, вважає Антон Кучухідзе. З початку війни в Україні Грузія стала популярним місцем для туризму серед росіян, а бізнесмени з рф все частіше розглядають цю країну як місце для тимчасового проживання у кризові для росії часи. Крім того, є підстави вважати, що окремі російські компанії мали намір обходити західні санкції через грузинську юрисдикцію.

"Уряду Грузії слід визначитись, на чиїй стороні вони виступають у цей складний для України період, інакше в майбутньому це може стати на заваді євроінтеграції Грузії та в цілому ускладнить її діалог з Заходом", — зазначив експерт.