Розплата неминуча: у Мін'юсті розповіли, як Україна стягуватиме з рф компенсації за завдані війною збитки

У Міністерстві юстиції України повідомили про створення Компенсаційного механізму з відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії росії. За словами заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, проект реалізується за участі Офісу Президента та закордонних партнерів України, а також був підтриманий численними міжнародними організаціями.

"Телеграф" з'ясовував, яким чином Україна планує змусити рф компенсувати завдані збитки, і коли це може статися.

Процес запущено

У березні 2022 року президент України Володимир Зеленський вперше заявив про незворотність покарання для рф за вчинені в Україні злочини. Тоді глава держави порадив росіянам вивчити слова "репарації" та "контрибуції", адже їм доведеться відшкодувати Україні все, що було знищено на наших територіях під час війни.

Менш ніж за рік спільними зусиллями Офісу Президента та Міністерства юстиції України був закладений фундамент для відновлення справедливості та юридичної перемоги над країною-агресором. В ході розробки Компенсаційного механізму з відшкодування збитків учасники робочої групи відвідали багато країн на різних континентах, щоб заручитися міжнародною підтримкою, повідомила Ірина Мудра в коментарі "Телеграфу".

За словами посадовиці, компенсації будуть стягуватися в рамках спеціального міжнародного механізму, який передбачає функціонування Компенсаційного фонду, в якому акумулюватимуться всі доступні для виплат ресурси. Заяви на отримання компенсацій, докази і всю необхідну додаткову інформацію розглядатиме спеціальна Компенсаційна комісія, яка прийматиме рішення щодо сум та їх виплати.

"Ми вибудовуємо компенсаційний механізм таким чином, щоб реальні виплати компенсацій розпочалися якомога швидше. Для цього необхідно запустити роботу міжнародного Реєстру збитків, створити Компенсаційний фонд і наповнювати його фінансовими ресурсами, забезпечити роботу Компенсаційної комісії для розгляду компенсаційних заяв і винесення по ним рішення. Всі ці процеси були запущені одразу після повномасштабного вторгнення, наразі знаходяться в активній розробці, не чекаючи завершення збройного конфлікту. Саме тому надважливо запустити міжнародний Реєстр збитків, щоб вже на цьому етапі всі постраждалі могли задокументувати і оцінити збитки і офіційно подати їх до Реєстру", — зазначає заступниця міністра.

Крім того, у 2023 році Мін'юст планує приділити особливу увагу міждержавним позовам проти росії до ЄСПЛ. На сьогодні до позовів щодо злочинів рф в Україні приєдналися 25 країн. Підтримка нашої держави також підкріплена резолюцією Генеральної асамблеї ООН, багатьох парламентських асамблей, ПАРЄ, НАТО, Європарламенту та Комітету Ради Європи.

Технічні складнощі

Виплата репарацій — один з механізмів компенсації постраждалій стороні збитків, завданих агресором, або ж відшкодування збитків переможцю війни з боку програвшої сторони. Як правило, угода укладається під час підписання мирного договору або повоєнного врегулювання між сторонами конфлікту і виконується добровільно.

Варто зазначити, що сам процес відшкодування може тривати протягом багатьох десятиріч. Так, Німеччина остаточно виконала свої зобов'язання згідно Версальського договору лише через 92 роки після завершення Першої світової війни.

Проте, у випадку з російською агресією проти України головною проблемою є не стільки термін виплати репарацій, скільки нездатність або небажання влади країни-терориста визнавати свої злочини та виконувати зобов'язання, під якими вона ставить свій підпис. Прямим доказом цьому є сумнозвісна доля Будапештського меморандуму.

Недоговороздатність та безпринципність російських політиків змушує українську владу та міжнародну спільноту створювати нові механізми для притягнення агресора до відповідальності. Станом на сьогодні у міжнародному праві існують інструменти для накладання санкцій, арешту або заморожування майна, що належить країні-агресору або її громадянам, проте практики передачі цих активів третій стороні поки що не існує.

Єдиним правовим прецедентом такого характеру була Паризька угода про репарації 1949 року. Вона передбачала арешт та використання всіх державних та приватних активів Рейху. За словами старшого наукового співробітника американського аналітичного центру Atlantic Council Алана Райлі, який займається розробкою правової концепції виплати рф компенсацій та репарацій Україні, залучення даного механізму не потребує згоди від росії на такі виплати та повної військової поразки або окупації російської території, пише Guildhall.

Ситуація ускладнюється тим, що у політичній культурі західних країн інститут приватної власності є одним з головних стовпів демократії, який захищається законом на всіх рівнях. Тому залучення цих держав до відібрання активів у російських політиків і бізнесменів та передачі їх Україні — складний та довготривалий процес, що потребуватиме внесення змін до законодавства цих держав. Станом на сьогодні роботу над відповідними законодавчими ініціативами вже почали у Канаді та США.

За словами заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, уряд України активно співпрацює з міжнародними партнерами, щоб всі заморожені активи російських олігархів і чиновників були збережені, належним юридичним чином конфісковані і передані для потреб Компенсаційного механізму.

"Наша принципова позиція в тому, щоб цей Фонд, перш за все, наповнювався за рахунок конфіскованих активів росії. Але для реалізації цього наповнення потрібні юридичні рішення в іноземних державах, які заморозили активи рф, у тому числі багатомільярдні золотовалютні резерви. Ведуться конструктивні перемовини щодо юридичного рішення, яке влаштовуватиме наших партнерів", — пояснює посадовиця.

В якості альтернативних джерел наповнення Фонду розглядаються конфіскація заморожених активів громадян росії, які знаходяться у санкційних списках, добровільні внески держав, які підпишуть міжнародний договір про створення компенсаційного механізму, а також відсоток від продажу росією енергоресурсів, проте остання опція передбачає згоду росії.

За словами політконсультанта, президента Розвиткової Агенції Досліджень та Аналітики "RADA" Дмитра Васильєва, якщо Україні вдасться створити цей механізм і він почне працювати за підтримки наших західних партнерів, ми дійсно зможемо розраховувати на отримання компенсацій від країни-агресора.

"Єдине питання — це час, який знадобиться на створення, регуляторного затвердження і власне введення у дію цього механізму. З іншого боку, якщо з росії не будуть стягуватися компенсації навіть після нашої перемоги, колективному Заходу доведеться обирати: чи продовжувати допомагати нам у відновлювлюванні країни. Це буде складний вибір. Підтримка України стала принциповим питанням для всіх цивілізованих країн, проте їхні ресурси не безмежні, і для виділення коштів на допомогу Україні урядам цих держав доведеться підвищувати податки або вартість комунальних послуг. Виходячи з цього, можна сміливо стверджувати, що у створенні Компенсаційного механізму зацікавлена не тільки Україна, а й наші західні партнери", — зазначив експерт в коментарі "Телеграфу".

Наприкінці грудня стало відомо, що у Конгресі США працюють над законопроектом про визнання росії "державою-агресором". Це рішення повинно стати альтернативою надання рф статусу "держави-спонсору тероризму", яке раніше було ветоване американською владою. В Україні ця новина була сприйнята прохолодно, адже згідно американського законодавства, "держава-спонсор тероризму" піддається жорстким санкціям з боку США, тоді як статус "держави-агресора" має виключно політичний характер і не тягне за собою реальних наслідків для росії.

За словами політичного аналітика Олега Лісного, в основі цього рішення може лежати не "зрада" з боку наших західних партнерів, а навпаки — більш серйозні наміри американських політиків щодо притягнення рф до відповідальності. В тому числі — конфіскація російських активів на користь України.

"У сталого статусу є закріплений за ним механізм наслідків у вигляді санкцій, обмежень і т.д. Вводячи поняття "країни-агресора", США можуть залишати для себе своєрідний люфт, аби у подальшому діяти, виходячи з поточної ситуації. Так, вони можуть скористатися ним, аби нічого не робити, а можуть прикріпити до цього статусу принципово нові санкції та обмеження, які будуть ще більш ефективними, ніж при визнанні рф країною-спонсором тероризму", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Ціна питання

З початку повномасштабної війни в Україні суди Канади, США, Австралії, Великої Британії та інших країн заморозили закордонні активи росіян та російських підприємств, що потрапили у санкційні списки через підтримку агресії рф, на суму близько 1 трлн доларів, з яких близько 300 млрд доларів становлять активи Центрального банку Росії, пише Ukrainer. Крім того, Україна конфіскувала у російських банків 17 млрд грн, які планують спрямувати на відновлення зруйнованих об'єктів, зокрема житлових будинків.

За словами заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, передбачається, що компенсаційний механізм максимально охоплюватиме всі категорії завданих збитків:

• фізичним особам, яким довелось покинути Україну, хто був депортований, кому було завдано серйозних тілесних ушкоджень, сексуального насильства, катувань або смерті найближчих членів сім’ї – як військових, так і цивільних;
• майнових збитків, включаючи втрату рухомого і нерухомого майна, як фізичних осіб, так і юридичних осіб, підприємств державного сектору економіки, приватних підприємств;
• збитків, завданих Україні, як державі: інфраструктурі, навколишньому середовищу, промисловим та житловим об’єктам.

"Що стосується порядку цифр, то повних даних на сьогодні немає і фактично бути не може, оскільки бойові дії ще тривають і, на превеликий жаль, руйнування продовжуються, на окремих територіях їх підрахунок все ще неможливий. В той же час, за попередніми оцінками Київської школи економіки, на листопад 2022 року загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, склала майже 136 млрд. дол. США", — розповідає Ірина Мудра "Телеграфу".

За словами посадовиці, найбільше збитків завдано енергетичній інфраструктурі, промисловості та державним і приватним підприємствам. Сума збитків промисловим підприємствам складає 13 млрд. дол. США. Збитки, завдані житловому фонду зросли до 52.5 млрд. дол. США. Збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів збільшились до 6.6 млрд. дол. США.

У порівнянні з початком осені збільшилися також збитки, завдані внаслідок бойових дій, інфраструктурі таких сфер як освіта — 8.2 дол. США, охорона здоровʼя —1.7 млрд. дол. США, культура, туризм та спорт —2.1 млрд. дол. США.

Якщо ж говорити про суми необхідні на відновлення української економіки, на конференції в Лугано прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем була озвучена цифра в 750 млрд доларів.

Враховуючи, що бойові дії тривають і росія продовжує знищувати українські міста, ця сума буде зростати й надалі. Виходячи з цього, питання виплати компенсацій з боку країни-агресора постає особливо гостро, адже Україна вже перебуває у вкрай важкому економічному становищі, а ресурси для нашої підтримки у бюджетах країн-партнерів рано чи пізно почнуть вичерпуватися.